Acta Biologica Ukrainica

The influence of the Eisenia fetida holding environment on medicinal leech breeding

2025-03-19T08:10:43+02:00

The study used 120 medicinal leeches, including 80 Hirudo verbana and 40 Hirudo orientalis. Four groups of animals were formed: two control and two experimental. The control groups consisted of medicinal leeches of both species, which were kept using the modern jar method. Experimental scheme. Control group: a peat-soil weakly acidic environment (pH 5.5) was prepared. As fertilization belts formed in leeches, they were transplanted into 3-litre sterile containers filled with the moist peat-soil medium. Afterwards, the containers were covered with a fabric that allowed for full oxygen permeability. The containers with the animals were placed in a dark room with a temperature of +25-26 °C and diffused artificial lighting. After a month, parent leeches and soft cocoons were collected. Juveniles were then selected from the cocoons and placed in sterile 3-litre containers filled with settled tap water. Experimental groups: instead of the peat-soil environment, medical leeches were placed in an environment selected from the Eisenia fetida (pH 5.0). All other manipulations were performed as in the control group. In the control group, animals in the peat-soil environment exhibited good health, with low mortality rates (Hirudo verbana 2.2±0.2% and Hirudo orientalis 1.9±0.2%) and high fecundity (Hirudo verbana 9.2±0.3% and Hirudo orientalis 6.1±0.2%), indicating the suitability of the maintenance environment p < 0.05. The experimental group yielded negative results, reflected in significantly higher mortality rates for both species: Hirudo verbana 75.2±4.2% and Hirudo orientalis 80±3.1%, p < 0.05). Furthermore, in the experimental groups, most animals produced few or no cocoons and offspring (Hirudo verbana 0.9±0.05%). A significant proportion of the cocoons were defective: Hirudo verbana 55.3±3.4% (p < 0.05). Fertile cocoons contained a limited number of offspring.

Перспективи використання буркуну білого та буркуну жовтого для відновлення земель України: огляд

2025-10-27T16:37:24+02:00

Повоєнне майбутнє вимагатиме розвʼязання одного із важливих завдань – відновлення порушених, забруднених земель України. Успішність застосування фіторемедіаційних технологій для відновлення ґрунтів, при їх комплексному забрудненні, лімітуватиметься нафтовим забрудненням, яке дуже токсичне для рослин. Встановлення перспективних фіторемедіантів для відновлення порушених ґрунтів, забруднених важкими металами, нафтою та її похідними є актуальним завданням сьогодення. Бобові трави з потужною кореневою системою можуть бути перспективними фіторемедіантами порушених ґрунтів, забруднених важкими металами, нафтою та її похідними. В роботі представлено аналіз сучасних джерел щодо фіторемедіаційних можливостей буркуну білого (Melilotus albus) та буркуну жовтого (Melilotus officinalis) і оцінювання перспективи використання їх у повоєнному відновленні ґрунтів України. Показано, що Melilotus – незамінна бобова трав’яниста рослина для освоєння засолених земель, закріплення відкосів ярів різної крутизни. Своїм глибоко проникаючим корінням буркун скріплює ґрунт, чим створює кращі умови водопроникності, а надземна частина рослини запобігає його змиванню дощовою водою на схилі. Відзначено, що Melilotus стійкий до забруднення ґрунту важкими металами: Cr, Cu, Ni, Zn, Mo, Cd, Hg, Pb. При цьому, діючи як фітостабілізатор, M. officinalis накопичує метали переважно в коренях, а тому подальше використання його надземної рослинної біомаси є безпечним. Відзначено, що M. officinalis стійкий до умов нафтозабрудненого ґрунту з концентрацією нафти 0,1-5 % і має здатність збирати у ризосфері специфічні ґрунтові бактеріальні консорціуми, які, очевидно, беруть участь у розкладанні нафти, чим можна пояснити високу фіторекультиваційну роль цієї рослини – зниження вмісту вуглеводнів в ґрунті на 8,8-51,1%. Фіторемедіаційний потенціал M. officinalis в рази вищий, ніж у M. albus. Буркун білий і буркун жовтий культивується в Україні, і є наявні селекційні центри для нього, а отже, відносно недороге насіння. Враховуючи все вищенаведене, вважаємо буркун перспективною рослиною для реалізації фіторекультиваційних технологій повоєнного відновлення постраждалих земель.

Просторові особливості локальних популяцій земноводних Нижнього Дніпра у контексті уточнення південно-східної межі європейських ареалів

2025-10-27T16:48:28+02:00

Робота має оглядовий характер і містить цілісне узагальнення просторових особливостей та стану локальних, периферійних популяцій рідкісних на півдні України видів земноводних у басейні Нижнього Дніпра (Херсонщина). Вперше показано низку розбіжностей між фактичним і географічним поширенням окремих видів на південно- східній межі їх європейських ареалів, що підкреслює необхідність уточнення та коригування. Досліджувані вісім видів трапляються ізольовано, на значній відстані від основних ареалів за винятком Triturus dobrogicus, ареал якого є диз’юнктивним і охоплює басейни Дунаю, Тиси та Нижнього Дніпра. Саме остання популяція достовірно підтверджена, але досі не врахована в офіційних межах ареалу за оцінками МСОП. Після Каховської катастрофи вона зазнала значних втрат і частково була реінтродукована, проте через воєнні дії її сучасний стан невідомий. Це підкреслює потребу в майбутньому офіційному включенні до ареалу та подальших дослідженнях. Рідкісні локалітети Lissotriton vulgaris на південній межі ареалу демонструють периферійне та ізольоване поширення виду, що додає важливу інформацію для оцінки його стану та охорони в регіоні. Популяція Bombina bombina характеризується фрагментованим розподілом, що підкреслює важливість критичного перегляду карти європейського ареалу та врахування ізольованих осередків при оцінці поширення виду. Просторова структура периферійної частини ареалу Hyla orientalis території України в цілому співпадає з окресленим європейським ареалом. Припускається, що Bufo bufo перебуває під загрозою зникнення у Пониззі Дніпра, оскільки сучасні підтвердження його присутності відсутні. Водночас цей регіон включено до карти європейського ареалу виду, ймовірно, з огляду на історичні свідчення. У нижньодніпровській заплаві Rana arvalis формує стабільну, достовірно підтверджену малочисельну локальну популяцію, яка врахована в межах південно-східної частини європейського ареалу виду. У складі рідкісної REL-системи, Pelophylax lessonae формує ізольовану популяцію, яка не відображена на карті європейського ареалу, де південна межа виду позначена значно північніше. Гібрид P. esculentus має більше підтверджених знахідок, але через невизначений видовий статус не включений до міжнародних охоронних списків, що робить його особливо вразливим. Локальні популяції земноводних приурочені до рідкісних заплавних оселищ лісового типу степової зони України та перебувають у критичному стані через поєднання глобальних загроз та військових дій. Комплексний аналіз засвідчив, що ізольовані популяції земноводних Пониззя Дніпра мають унікальну природоохоронну цінність їх збереження потребує інтеграції воєнних ризиків у природоохоронні стратегії, що створює підґрунтя для майбутнього екологічного відновлення регіону.