ШЛЯХИ ЗАСТОСУВАННЯ РЕТРОСПЕКТИВНОГО ОПИТУВАННЯ В КОНТРОЛІ Й НАВЧАННІ ПЕРЕКЛАДУ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ

Т. Г. Король

Т. Г. Король Полтавський університет економіки і торгівлі

Ключові слова: самоконтроль, рефлексія, метакогнітивні вміння, перекладацький процес, перекладацький продукт, процес оволодіння перекладацькою компетентністю, альтернативний засіб оцінювання

Анотація

Статтю присвячено проблемі реалізації самоконтролю в навчанні перекладу майбутніх філологів із застосуванням мультифункціонального альтернативного засобу контролю – ретроспективного опитувальника. Актуальність вивчення особливостей організації самоконтролю, насамперед, зумовлена запровадженням студентоцентрованого навчання, потребою у формуванні рефлексивних і регуляторних метакогнітивних навичок і вмінь студентів, необхідних для забезпечення ефективної навчальної й майбутньої професійної діяльності. Його ефективна реалізація має спиратися на спеціально розроблені засоби, що, з одного боку, дадуть змогу чітко структурувати й узгодити навчальну, перекладацьку й рефлексивну діяльність студентів, а з другого – усвідомити й адекватно застосовувати критерії оцінки якості перебігу процесу перекладу та його продукту, процесу навчання та його результатів. У цьому контексті видається перспективною розробка й використання ретроспективного опитувальника, що завдяки ретельно розробленій багатоплановій структурі й регулярному застосуванню дає змогу впорядкувати процес здійснення самоконтролю й опанування відповідними навичками й уміннями майбутніми філологами. Крім того, його систематичне заповнення студентами після виконання кожного самостійного перекладацького завдання дає змогу запобігти академічній недоброчесності; з’ясувати ставлення студентів до тексту оригіналу й перекладу, забезпечуючи в такий спосіб інтенсивний зворотній зв’язок із викладачем, спонукати їх до самоспостереження, самоусвідомлення й самооцінки ефективності власної перекладацької діяльності, а також до детальнішого вивчення й інтерпретації тексту оригіналу та свідомого редагування й коригування тексту перекладу, визначити перелік актуальних перекладацьких проблем, представлених у конкретному тексті оригіналу для кожного окремого студента, оцінити дієвість застосованих ним когнітивних стратегій для їх розв’язання, узагальнити отримані у такий спосіб дані для визначення рівня складності пропонованого перекладацького завдання й укладення системи оцінювання результатів його виконання, створити умови для рефлексивного обговорення перекладацького завдання у парах та групах, відстежувати й аналізувати прогрес у навчанні перекладу кожного окремого студента й групи загалом шляхом систематизації отриманої в такий спосіб інформації.

Посилання

1. Blanche P., Merino B. Self-assessment of Foreign-language Skills: Implications for Teachers and Researchers. Language Learning. 1989. Vol. 39, No. 3. P. 313–340.
2. Bartlomiejczyk M. Interpreting Quality as Perceived by Trainee Interpreters. The Interpreter and Translator Trainer. 2007. Vol. 1, No. 2. P. 247–267.
3. Pietrzak P. Scaffolding student self-reflection in translator training. Translation and Interpreting Studies. 2019. Vol. 14(3). P. 416–436.
4. Король Т.Г. Засоби реалізації самоконтролю в навчанні письмового перекладу майбутніх філологів. «Ad orbem per linguas. До світу через мови» : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Світ як інтертекст», Київ, 17–18 червня 2020 р. Київ : Видавничий центр КНЛУ, 2020. С. 437–439.
5. Pietrzak P. The potential of reflective translator learning. inTRAlinea. 2019. Special Issue: New Insights into Translator Training. URL: http://www.intralinea.org/specials/article/2431 (Last accessed: 25.08.2020).
6. Kiraly D. A Social Constructivist Approach to Translator Education. Empowerment from Theory to Practice. Manchester: St. Jerome, 2000. 215 p.
7. Fernández F., Zabalbeascoa P. Correlating trainees’ translating performance with the quality of their etacognitive self-evaluation. Perspectives: Studies in Translatology. 2012. Vol. 20, No. 4. P. 463–478.