ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ПРАКТИКИ ЯК ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТЕХНІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ

  • Ю. О. Матвіїв-Лозинська Національний університет «Львівська політехніка»
Ключові слова: база практики, університет, звіт, перекладацька діяльність, щоденник проходження практики

Анотація

У статті проаналізовано процес проходження перекладацької практики як форми організації навчання студентів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр». Висвітлено особливості організації перекладацької практики для студентів четвертого курсу спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» Інституту гуманітарних та соціальних наук закладу вищої освіти технічного спрямування. Наголошено на важливості отримання практичного досвіду студентами на основі набутих у процесі теоретичного навчання знань та умінь. Виокремлено перекладацьку практику як одну із складових частин навчального процесу у вищій школі, що потребує деталізації та безпосередньо впливає на якість освіти студентів цієї спеціальності. Описано процедуру організації перекладацької практики починаючи від пошуку баз практики в різних сферах економічної діяльності, складання угод між Університетом та приймаючою організацією, формування наказу по Університету про направлення студентів на перекладацьку практику, ознайомлення із завданнями перекладацької практики, поставленими викладачами Університету, їх практичне виконання та реалізація на базах практики, підписання необхідної вихідної документації в організаціях та захист звіту після її проходження на базі Університету з оформленням належним чином щоденника про проходження перекладацької практики та представленням виконаних завдань із копіями оригінальних документів, наданих організаціями для перекладу та опрацювання. Подано детальний зміст завдань перекладацької практики. Проаналізовано внесок перекладацької практики в навчальний процес закладу вищої освіти технічного спрямування за поданою вище спеціальністю та описано практичні рекомендації щодо вдосконалення процедури проходження перекладацької практики та можливостей урізноманітнення завдань із метою якісної підготовки фахівців та отримання конкурентоздатної вищої освіти та кваліфікації, що надалі забезпечить безпроблемне працевлаштування та реалізацію професійного потенціалу фахівця.

Посилання

1. Пионова Р.С. Педагогика высшей школы : учеб. пособие. Минск : Вышэйшая школа, 2005. 303 с.
2. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури [англ./укр.] : Навчальний посібник для ВНЗ. Вінниця : Нова Книга, 2004. 576 с.
3. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. Москва : Издательство,,ЭТС”, 2002. 424 с.
4. Мартинюк О.В. Проблеми професійної підготовки перекладачів у педагогічних дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців. Народна освіта. 2011. Вип. 3(15). URL: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/NarOsv/2011-3/11movvzn.htm. (дата звернення: 26.08.2020).
5. Чередниченко О.І. Про мову і переклад : мова в соціокультурному просторі, переклад як міжкультурна комунікація. Київ : Либідь, 2007. 247 с.
6. Горошкін І.О. Перекладацька практика як засіб формування мовної особистості майбутніх перекладачів. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. Budapest. 2015. III (30). Issue: 59. С. 35‒38.
Опубліковано
2020-10-21
Як цитувати
Матвіїв-Лозинська, Ю. О. (2020). ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ПРАКТИКИ ЯК ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТЕХНІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ. Педагогічні науки: теорія та практика, (1), 329-333. вилучено із http://www.journalsofznu.zp.ua/index.php/pedagogics/article/view/1480