ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ САМОЕФЕКТИВНОСТІ ВИКЛАДАЧА

Ключові слова: самоефективність, педагогічна самоефективність, психолого- педагогічна та методична літератури, тренінги, щоденник успішності.

Анотація

Сучасне суспільство потребує викладачів, які здатні до розкриття власного потенціалу, до самоосвіти, до вдосконалення здобутих професійних знань і самостійного пошуку ефективного вирішення професійних завдань, тобто викладачів із високим рівнем педагогічної самоефективності. Авторками уточнено сутність феномену «педагогічна самоефективність», що виявляється в готовності та здатності викладача мобілізувати сукупність особистісних якостей, кваліфікаційних знань, умінь і методичної майстерності з метою досягнення оптимальних результатів у педагогічній діяльності. У статті робиться спроба схарактеризувати основні підходи до формування педагогічної самоефективності викладачів. Так, на думку дослідників, найбільший вплив на формування досліджуваного конструкту мають такі підходи: опрацювання психолого-педагогічної та методичної літератури, вивчення передового педагогічного досвіду; участь у тренінгах з розвитку самоефективності; ведення щоденника успішності. Опрацювання наукової літератури дозволяє викладачам опанувати теоретичні знання, необхідні для формування педагогічної самоефективності. Тренінги сприяють саморегуляції емоційних станів викладачів, умінню долати негативні емоції, умінню орієнтуватися у власних психічних станах і здатності до управління ними, помагають виявити власні позитивні сторони, сприяють підвищенню впевненості в собі. Особливу увагу приділено щоденнику успішності, як одному з найефективніших засобів формування педагогічної самоефективності викладача. Доведено, що ведення щоденника дає можливість педагогу здійснювати оцінку власних професійних успіхів, відстежувати особистісні зміни, дозволяє побачити «сильні» та «слабкі» сторони, а отже, допомагає викладачеві розвивати впевненість, сприяє його самоорганізації та самодисципліні.

Посилання

1. Верещагіна Т. Level of self-efficacy perceived by teachers in three Ukrainian universities. Вища освіта в контексті інтеграції до європейського простору. 2017. Вип. 21–3. Т. III (77). С. 185–197.
2. Гальцева Т. Психологічні засади навчальної самоефективності дорослих в умовах неперервної освіти : дис. … докт. психол. наук : 19.00.07. Київ, 2018. 495 с.
3. Гальцева Т. Розвиток навчальної самоефективності учнів в контексті концепції нової української школи : навчально-методичний посібник. Дніпро, 2019. 82 с.
4. Калюжна Є. Тренінг самоефективності особистості: практичний інструментарій для психологів, коучів, тренерів. Київ : ІПК ДСЗУ, 2020. 248 с.
5. Кремешна Т. Педагогічна самоефективність: шлях до успішного викладання : навчально-методичний посібник. Умань, 2010. 168 с.
6. Линенко А. Професійна самоефективність як педагогічна проблема. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. Серія «Педагогіка». Одеса, 2019. Вип. 1 (126). С. 66–72.
7. Піддубцева О.І. Переваги дистанційного навчання німецької мови в аграрних закладах вищої освіти. Інноваційна педагогіка. 2022. Вип. 44. Т. 2. С. 78–81.
7. Резунова О., Передерій О. Формування педагогічної самоефективності викладача як невід’ємна складова його інноваційної професійної діяльності. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 5 «Педагогічні науки: реалії та перспективи» : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України ; Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. Київ : Видавничий дім «Гельветика», 2022. Вип. 85. С. 156–159.
8. Фаст О. Методологічні орієнтири формування педагогічної самоефективності майбутніх вчителів у контексті викликів освітньої реформи. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2010. № 10 (84). С. 215–226.
9. Bandura A. Self-efficacy: Toward unifying theory of behavioral change. Physiological review. 1977. № 84. P. 191–215.
Опубліковано
2022-12-21
Як цитувати
Резунова, О. С., & Передерій, О. Л. (2022). ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ САМОЕФЕКТИВНОСТІ ВИКЛАДАЧА. Педагогічні науки: теорія та практика, (3), 150-154. https://doi.org/10.26661/2786-5622-2022-3-22
Розділ
РОЗДІЛ VІ. ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ