МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ХІМІЇ

Ключові слова: обчислювальна практика, лабораторно- хімічна практика, пропедевтична практика, педагогічна практика, хімічна освіта, кейс-метод, он-лайн навчання, інноваційні методи, інформаційно-комунікаційні технології, курсова робота

Анотація

Успіх у працевлаштуванні молодих спеціалістів залежить від того, наскільки вони вміють реалізовувати на практиці професійні компетентності, які були сформовані під час освітнього процесу. Виходячи з цього, практична складова навчання має ключове значення. Аналіз літературних джерел показав, що ґрунтовні дослідження щодо проблеми організації та проведення практичної підготовки майбутніх вчителів хімії, яка є необхідною для формування у студентів професійно-педагогічних компетентностей, достатньо обмежені. Тому пріоритетним завданням є пошук шляхів реалізації практичної підготовки студентів, особливо для організації її в дистанційній та он-лайн формах навчання, а також удосконалення і осучаснення методів та способів проведення усіх видів практик. У статті викладена чітка система організації всіх видів практичної діяльності на базі хімічного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара для майбутніх вчителів хімії. Авторами статті зазначено, що проведення практичної роботи студентів відбувалося згідно з освітньою програмою бакалаврів за предметною спеціальністю «014.06 Середня освіта (Хімія)». У статті розглянуті особливості організації практичної підготовки майбутніх вчителів хімії в сучасних умовах; продемонстровано способи удосконалення класичних підходів проведення різних видів практик та їх адаптація під умови дистанційної та он-лайн форм навчання; показано ефективність запропонованих інноваційних методик та визначено результати, які при цьому формуються. Виходячи з навчального плану освітньої програми, проведення практик відбувається на різних етапах навчання із залученням студентів 1–4 курсів. Спочатку проводиться обчислювальна практика для студентів першого курсу, яка спрямована на формування інформаційно-цифрових компетентностей. На другому курсі відбувається навчальна лабораторно-хімічна практика, що передбачає набуття низки знань та навичок, необхідних для виконання обов’язків лаборанта в кабінеті хімії, та сприяє формуванню загальних і фахових компетентностей. Виробнича практика здійснюється з і без відриву від навчання та має форму виховної роботи для студентів 3 курсу та педагогічної роботи для студентів 4 курсу. Педагогічна робота складається з пасивного (пропедевтична практика) та активного (педагогічна практика) етапів. Педагогічна практика, яка є завершальною, дозволяє поєднати професійні знання здобувачів освіти з їхньою подальшою роботою у закладі середньої освіти. Виховна та педагогічні практики завершують формування у студентів усіх компетентностей, передбачених освітньою програмою. Реалізація практичної роботи студентів здійснювалась за допомогою платформи Microsoft 365 (Teams, Forms), веб-сервісів (ZOOМ, GoogleMeet, Skype), онлайн-порталу «На Урок» і «Всеосвіта».

Посилання

1. Професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» станом на 24 грудня 2020 р. / Міністерство освіти і науки України. Київ, 2020. 45 с. (Професійний стандарт). URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2736915-20#Text
2. Білоус О.В., Самойленко П.В. Формування моделі фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» – майбутнього вчителя хімії. Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. 2009. Вип. 146. С. 152–156.
3. Внукова О. Роль практичної підготовки у формуванні педагогічних компетентностей студентів першого рівня вищої освіти спеціальності «Професійна освіта (за спеціалізаціями)». Наукові записки. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. 2017. Вип. 11, № IV. С. 130–133.
4. Митник О.Я. Розвиток професійної компетентності сучасного вчителя: реалії і перспективи. Початкова школа. 2009. Вип. 11, № 485. С. 35–37.
5. Барабаш І. Актуальні проблеми практичної підготовки майбутніх учителів-філологів. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2015. Вип. 12. С. 114–121.
6. Козій М.К. Психолого-педагогічні умови удосконалення педагогічної практики студентів : метод. посібник. Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2001. 141 с.
7. Ковтун Г.І., Мартиненко О.В. Роль педагогічної практики у формуванні професійної компетентності майбутнього вчителя. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2016. Вип. 2, № 56. С. 47–55.
8. Онищенко Н.П. Основні шляхи модернізації практичної підготовки студентів у закладах вищої освіти. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2021. Вип. 74, № 3. С. 55–60.
9. Освітньо-професійна програма «Середня освіта (Хімія)» станом на 10 вересня 2020 р. / Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара. Дніпро, 2020. 19 с. (Освітньо-професійна програма). URL: https://www.dnu.dp.ua/docs/osvitni_programy/2019/bakalavr/b_2020_014_06_SOCH.pdf.
Опубліковано
2023-06-13
Як цитувати
Борщевич, Л. В., Стець, Н. В., Коптєва, С. Д., Денисенко, Т. О., & Саєвич, О. В. (2023). МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ХІМІЇ. Педагогічні науки: теорія та практика, (1), 72-82. https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-11
Розділ
РОЗДІЛ IIІ. ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ