ОСВІТНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ  ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗА КОРДОНОМ

О. П. Бартош

doi:10.26661/2786-5622-2025-3-30

О. П. Бартош ДВНЗ «Ужгородський національний університет» https://orcid.org/0000-0001-6733-5516

DOI: https://doi.org/10.26661/2786-5622-2025-3-30

Ключові слова: військовослужбовці, освітні програми, освіта з екологічної відповідальності, формування відповідальності за екологічну безпеку, Велика Британія, Швейцарія

Анотація

Учені в галузі екологічної освіти досліджують інноваційні стратегії розвитку відповідальності за екологічну безпеку. Їхня діяльність спрямована на розроблення ефективних освітніх програм, створення ефективних освітніх ресурсів, оцінку успіху різних ініціатив та співпрацю з політиками та громадськими організаціями для формування почуття екологічної відповідальності в суспільстві. Освіта з екологічної відповідальності – це унікальна та багатогранна галузь, яка має бути інтегрована в різні галузі та охоплена на всіх рівнях освіти. Ба більше, актуальність цієї сфери дедалі більше визначається у світлі нагальних викликів, з якими стикаються освітні системи в усьому світі, особливо враховуючи частоту екологічних криз. У статті схарактеризовано спеціалізовані короткострокові програми підготовки з формування екологічної відповідальності для військовослужбовців британських збройних сил, урядовців Великої Британії та представників британських промислових підприємств. Доведено, що освітні компоненти з формування екологічної відповідальності є життєво важливими для навчання критичній важливості екологічного менеджменту та сталого розвитку. Визначено, що ключові теми та концепції, охоплені освітніми компонентами, включають: принципи сталого розвитку; екологічні проблеми, екологічну грамотність; екологічну етику; сталий розвиток; екологічну політику та право; оцінку впливу на навколишнє середовище; відновлювану енергетику та збереження природи; соціальну відповідальність; циркулярну економіку. Досліджуючи етичні та соціальні аспекти екологічних проблем, ці освітні компоненти сприяють розвитку глибокого почуття відповідальності за захист навколишнього середовища. Визначено, що окремими формами навчання екологічній відповідальності британських військовослужбовців є: динамічні онлайн- курси, комплексні університетські програми, практичні семінари та майстер-класи, цільове короткострокове навчання. Яскравим прикладом короткострокового спеціалізованого навчання для військових фахівців визначено Британську академію оборони, яка пропонує виняткову освіту в галузі оборони та безпеки для військовослужбовців британських збройних сил, урядовців, представників промисловості та міжнародного персоналу.

Посилання

1. Clough G. Geolearners: Location-based informal learning with mobile and social technologies. IEEE Transactions on Learning Technologies. 2010. No. 3(1). P. 33–44. doi: 10.1109/TLT.2009.39
2. Defence Academy of the UK. 2025. URL: https://www.da.mod.uk/what-we-do/
3. Esa N. Environmental knowledge, attitude and practices of student teachers. International Research in Geographical and Environmental Education. 2010. No. 19(1). P.39–50. https://doi.org/10.1080/10382040903545534.
4. Kaya M.T., Gokdemir A., Yazici H. The investigation of social studies prospective teachers’ environmental education self-efficacy in terms of various variables. Education Quartly Reviews. 2021. No. 4 (3). P. 184‒191. doi: 10.31014/aior.1993.04.03.329.
5. Kraus S., Rehman S.U., García F.J.S. Corporate social responsibility and environmental performance: The mediating role of environmental strategy and green innovation. Technological Forecasting and Social Change. 2020. No.160. Article 120262. doi: 10.1016/j.techfore.2020.120262
6. Muhittin S., Tarık K. An analysis of university students’ attitudes towards personalized learning environments. The Turkish Online Journal of Educational Technology. 2016. No. 15(1). P. 1−10.
7. Ozonur M. An investigation of prospective teachers’ awareness toward environmental issues. International Journal of Curriculum and Instruction. 2021. No. 13(2). P. 1845‒1856.
8. Pehoiu G. Training ecological responsibility in the present sustainable development context of the Romanian society, in pre-university education. Procedia ‒ Social and Behavioral Sciences. 2013. No. 76. P. 637‒642. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2013.04.178
9. Saribas D., Teksoz G., Ertepınar H. The relationship between environmental literacy and self-efficacy beliefs toward environmental education, Procedia – Social and Behavioral Sciences. 2014. No. 116. P. 3664‒3668. doi: 10.1016/j.sbspro.2014.01.820
10. Taylor N., Quinn F., Jenkins K., Miller-Brown H., Rizk N., Prodromou T., Serow P., Taylor S. Education for sustainability in the secondary sector ‒ a review. Journal of Education for Sustainable Development. 2019. No. 13 (1). P. 102‒122. doi:10.1177/0973408219846675
11. The Environmental & Social Risk Analysis. 2025. URL: https://www.unepfi.org/learning-and-development-for-finance-professionals/risk-management/esra-online-course/
12. UNESCO. UNESCO urges making environmental education a core curriculum component in all countries by 2025. May, 2023. URL: https://www.unesco.org/en/articles/unesco-urges-making-environmental-education-core-curriculum-component-all-countries-2025