ДИСТАНЦІЙНІ ТА ЦИФРОВІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ
Анотація
У статті розкриваються теоретико-методологічні та практичні аспекти застосування дистанційних і цифрових освітніх технологій у професійній підготовці майбутніх педагогів. Підкреслено роль цифровізації освіти у підвищенні ефективності освітнього процесу, формуванні цифрової компетентності та забезпеченні доступності знань незалежно від місця перебування здобувачів. Проаналізовано наукові підходи до визначення понять «цифрові технології», «цифрові освітні технології» та «технології дистанційного навчання», що дає змогу розглядати їх як інтегрований компонент сучасного освітнього середовища, здатний забезпечувати мобільність, персоналізацію, інноваційність та безперервність професійного розвитку.Розроблено класифікацію дистанційних та цифрових освітніх технологій за призначенням, формою взаємодії, педагогічними функціями, рівнем інтерактивності та ступенем персоналізації. Виділено синхронні, асинхронні та комбіновані технології, інформаційно-освітні, комунікативні, тренінгові та контролюючо-оцінювальні інструменти, а також базові, інтерактивні та високого рівня взаємодії технології, включаючи адаптивні та персоналізовані освітні середовища.Експериментальне дослідження серед студентів Карпатського національного університету імені Василя Стефаника підтвердило високий рівень готовності майбутніх педагогів до використання цифрових інструментів у навчальній діяльності та популярність сервісів Zoom, Google Meet, Telegram, Google Classroom і ChatGPT. Водночас виявлено потребу у підвищенні інтерактивності освітнього процесу, розширенні доступу до якісних освітніх платформ та створенні умов для персоналізації навчання.Зроблено висновок, що дистанційні та цифрові технології є невід’ємними складниками модернізації педагогічної освіти, сприяють розвитку цифрової компетентності, критичного мислення та практичних навичок майбутніх педагогів. Перспективними напрямами подальших досліджень є інтеграція штучного інтелекту, віртуальної та доповненої реальності, розроблення інноваційних методичних моделей гібридного та персоналізованого навчання.
Посилання
2. Биков В. Відкрите навчальне середовище та сучасні мережні інструменти систем відкритої освіти. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2: Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання. 2010. № 9. С. 9–15.
3. Гончарова І. Цифрові технології в освіті як засіб покращення доступності та ефективності навчання. Розвиток науково-методичної компетентності педагогічних працівників на засадах цифрової дидактики : матеріали міжрег. наук. практ. семінару. Біла Церква : Білоцерківський інститут неперервної професійної освіти. 2023. URL: https://surl.lu/avdttw (дата звернення: 25.08.2025).
4. Гулай О., Кабак В., Герасимчук Г. Засоби та технології цифрового навчання: теоретичний та практичний аспекти : монографія. Луцьк : ЛНТУ, 2023. 160 с.
5. Думанський Н. Класи сучасних технологій дистанційної освіти. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Інформаційні системи та мережі. 2008. С. 119–125.
6. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті : словник. Київ : Компринт, 2019. 134 с.
7. Поліщук Н., Бугаєнко Т., Лемешева Н. Підвищення якості вищої освіти за допомогою цифрових технологій та дистанційного навчання для здобувачів вищої освіти в Україні. Академічні візії. 2024. Вип. 38. URL: https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/1561/1444 (дата звернення: 25.08.2025).
8. Про затвердження Положення про дистанційне навчання : Наказ Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 № 466. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13#Text (дата звернення: 25.08.2025).
9. Шовкун В. Використання дистанційних технологій у процесі підготовки майбутніх учителів інформатики. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2016. № 2. С. 265–272.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
ISSN (Print) 






