ТРАГЕДІЯ КРАСНОГО САДУ В НАРОДНІЙ ПРОЗІ УКРАЇНЦІВ

  • М. Б. Качмар
Ключові слова: наратив, Волинська трагедія, міжетнічний конфлікт, сюжет, оповідач, фольклорна пам’ять

Анотація

Події Другої світової війни на території західноукраїнських етнічних земель належать до найбільш дискусійних і неоднозначних у науковому дискурсі. Пов’язано це з проживанням у цьому регіоні представників різ- них національностей (українців, поляків, євреїв, німців) і різними погля- дами їхніх політично-інтелектуальних еліт на післявоєнне майбутнє. Однією з таких суперечливих подій є Волинська трагедія як кульмінація другої польсько-української війни в 1942–1947 роках. Джерелами інфор- мації для комплексного вивчення цього питання слугують не лише архівні матеріали та історичні дослідження, а й фольклор, який своєрідно тран- слює ці події крізь призму колективної пам’яті та народної свідомості. Статтю присвячено аналітичному розглядові народних оповідань і пере- казів українців про польсько-німецьку каральну операцію в селі Красний Сад на Горохівщині у квітні 1943 року. Актуальність і мета пропонованої роботи визначаються потребою зібрати й систематизувати відомі сьогодні фольклорні зразки про знищення села Красний Сад, зокрема й записи початку ХХІ століття, популяризувати їх, науково опрацювати прозові твори в контексті збереження історичної правди, її трансформації в правду художню відповідно до законів усної словесності. На основі аналізу різно- часових фіксацій як об’єкта дослідження (від спогадів свідків до наративів, що виникли пізніше на основі почутого) визначено центральне коло тем і сюжетотворчих мотивів, а також їх ідейне спрямування: причини трагедії, серед яких етнічний і соціальний чинники, передчуття біди (пророчі сни, погрози сусудів-поляків), хід каральної операції, у результаті якої загинуло сто чотири людини, поминання жертв і вимога відновлення історичної справедливості. Указано на те, що змалювання реальних історичних подій, які є опорними пунктами оповіді, підпорядковане фольклорній традиції та залежить часто від таланту самого оповідача. Звернено увагу на трансфор- маційні процеси в наративах, які виникли на основі почутого: стягнення і схематизація оповіді, її доповнення з огляду на творчу уяву й вимисел, фольклорний «багаж» респондента в контексті традиції. Окремо просте- жено вплив біблійних оповідань (про десяту єгипетську кару) та народних легенд (про кінець світу і Страшний Суд). У дослідженні використано структурно-типологічний, структурно- семіотичний, історико-генетичний, міждисциплінарний методи, метод польових досліджень.

Посилання

1. Зашкільняк Л. Українсько-польські стосунки на Волині і в Галичині в 1939−1944 роках: міжнаціональний конфлікт чи неоголошена війна? Україна-Європа-Світ. Серія «Історія, міжнародні відносини» : міжнародний збірник наукових праць. Тернопіль : Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2011. Вип. 5. С. 89−95.
2. В’ятрович В. Друга польсько-українська війна 1942−1947. Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2011. 288 с.
3. Ільюшин І. Українська повстанська армія і Армія Крайова. Протистояння у Західній Україні (1939−1945 рр.). Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. 399 с.
4. Пущук І.А. Волиняни про «Волинь-43»: Українська пам’ять про польську експансію на Український північний захід у 1938−1944 рр.: усноісторичний аспект. Волинська область, Рівненська область. Південна Волинь (Кременеччина), Берестійщина, Підляшшя, Холмшина. Луцьк, 2017. 1064 с.
5. Ісаєвич Я.Д. Хроніки трагічного протистояння. Замість передмови. Царук Я. Трагедія волинських сіл 1943−1944 рр.: українські і польські жертви збройного протистояння. Володимир-Волинський район. Львів : Інститут джерелознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ, 2003. С. 3−26.
6. Бріцина О. ХХ сторіччя в усній історії українців (нотатки до питання про історизм фольклору). У пошуках власного голосу. Усна історія як теорія, метод та джерело : збірник наукових статей. Харків : ПП «ТОРГСІН ПЛЮС», 2010. С. 135−144.
7. Царук Я. Трагедія волинських сіл 1943−1944 рр.: українські і польські жертви збройного протистояння. Володимир-Волинський район. Львів : Інститут джерелознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ, 2003. 189 с.
8. Рудь М. Волинь у вогні. Спростування звинувачень польських шовіністів саме українців у трагічних подіях на Волині влітку 1943 р. і брехні панів Сємашків про ці події. Україна – Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Львів, 2013. Вип. 6. С. 199–212.
9. Борщик Я. Українські джерела до історії українсько-польських відносин на Волині під час Другої світової війни: типологія, інтерпретація, верифікація : дис. ... канд. іст. наук / Інститут історії України НАН України. Київ, 2016. 239 с.
10. Боярчук П. Трагедія зветься «Красний Сад». Ч. 1 : Слово Просвіти. 2010. № 40. URL: http://slovoprosvity.org/2010/10/06/trahediia-zvet-sia-krasnyy-sad/; Ч. 2 : Слово Просвіти. 2010. Ч. 41. URL: http://slovoprosvity.org/2010/10/14/trahediia-zvet-sia-krasnyy-sad-2/.
11. Криштальський А. Кривда за правду. Польсько-німецький терор 1943−1944 років на Горохівщині. Луцьк : ВМА «Терен», 2013. 40 с.
12. 75 років трагедії Красного Саду. URL: http://www.memory.gov.ua/news/75-rokiv-tragedii-krasnogo-sadu.
13. Неклюдов С.Ю. Культурная память в устной традиции: историческая глубина и психология передачи. URL: http://www.ruthenia.ru/folklore/neckludov78.htm.
14. Мишанич С.В. Усні народні оповідання. Питання поетики. Київ : Наукова думка, 1986. 327 с.
15. Дмитрук В. 70-та річниця смерті закатованих НКВдистами вояків УПА: Новосада В’ячеслава псевдо «Петрусь» та Мельничука Антона псевдо «Ростик». URL: http://ptaha.info/posts/essays/2414/.
16. Мишанич С. Усні хроніки народного життя. Народні оповідання / упоряд., вст. ст. і прим. С.В. Мишанича. Київ : Вид-во худ. літ-ри «Дніпро», 1986. С. 5−16.
17. Луньо Є. Повстанська епічна традиція і сучасний процес державотворення. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2012. Вип. 22. С. 254−259.
18. Федорчук Я.П. Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938−1944 років: Волинська область. Підсумки. Луцьк : ПВД «Твердиня», 2012. 195 с.
19. Толстой Н.И. Народные толкования снов и их мифологическая основа. URL: https://www.slavtradition.com/stati/iskaniya/1697-narodnye-tolkovaniya-snov-i-ikh-mifologicheskaya-osnova.
20. Мережа ОУН (б) і запілля УПА на території ВО «Заграва», «Турів», «Богун» (серпень 1942 − грудень 1943 рр.). Документи. Літопис УПА. Нова серія. Київ ; Торонто, 2007. Т. 11. 849 с.
21. Siemaszko W., Siemaszko E. Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistow ukraińskich na ludności polskiej Wołynia 1939−1945. Wyd. III. Warszawa, 2008. T. 1. 1000 s.
22. Мотика Ґжеґорж. Від Волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943−1947 рр. / авторизований переклад з польської А. Павлишина, післямова д. і. н. І. Ільюшина. Київ : Дух і літера, 2013. 351 с.
23. Качмар М. Народні оповідання про переселення українців з Закерзоння у 1940-х роках: фольклорна та історична пам’ять (на матеріалах села Тулиголови Городоцького району Львівської області). Народознавчі зошити. 2019. № 4. С. 915−927.
24. Крячко В.І. До питання про визначення маркерів етнічності у соціальному просторі. Нова парадигма. 2013. Вип. 116. С. 136−147.
25. Кузьменко О. Перша світова війна в українській фольклорній традиції. Україна Модерна. 2016. Вип. 23. С. 111−151.
26. Сокіл В. Фольклорна проза про голодомори ХХ століття в Україні: парадигма тексту : монографія. Львів, 2017. 440 с.
27. Словник української мови : в 11 т. / за ред. І.К. Білодіда. Київ Наукова думка, 1970. Т. 1 : А – В. ХХVII. 799 с. ; 1980. Т. 11 : Х – Ь. 699 с.
28. Сеник Л. «Страшний Суд» Івана Франка в культурологічному аспекті. Вісник Львівського університету. Серія «Філологічна». 2011. Вип. 55. С. 88−96.
29. Белова О.В. Страшный суд. Славянские древности: этнолингвистический словарь : в 5 т. Москва : Международные отношения, 2012. Т. 5. С. 178−181.
30. Януш О. Евфемізми і мовна естетика. URL: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine50-22.pdf.
31. Казакевич О. Роль мови у формуванні національної ідентичності. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Культурологія». 2017. Вип. 18. С. 77−79.
32. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового заповіту: із мови давньоєврейської й грецької на українську наново перекладена. Київ : Українське біблійне тов-во, 1992. 1256 с.
33. Кирчів Р. Двадцяте століття в українському фольклорі. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2010. 536 с.
34. Кузьменко О. Концепт Батьківщина у парадигмі художніх образів простору в фольклорних новотворах про виселення (на матеріалі власних записів із Західної Бойківщини). Література. Фольклор. Проблеми поетики. Київ, 2010. Вип. 34. С. 210−220.
35. Сивіцький М. Історія польсько-українських конфліктів / пер. з пол. Є. Петренка. Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 2005. Т. 2. 358 c.
36. Галицько-руські народні легенди. Т. 2 / зібрав В. Гнатюк. Етнографічний збірник. Львів, 1902. Т. 13. 287 с.
37. Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу. Київ : АТ «Обереги», 1994. 424 с.
Опубліковано
2020-12-21
Як цитувати
Качмар, М. Б. (2020). ТРАГЕДІЯ КРАСНОГО САДУ В НАРОДНІЙ ПРОЗІ УКРАЇНЦІВ. Мова. Література. Фольклор, 2(1), 204-220. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2020-1-2-27