СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНА СТРУКТУРА РЕЧЕНЬ ІЗ ПОДВІЙНИМИ ПРИСУДКАМИ З ДІЄСЛОВАМИ РУХУ І ЗМІНИ МІСЦЕПОЛОЖЕННЯ
Анотація
У пропонованій статті проаналізовано семантико-синтаксичну структуру речень із подвійними присудками, формованими дієсловами руху і зміни місцеположення в просторі. Установлено, що речення з розгляданими подвійними присудками співвідносні з поліпропозиційними висловленнями, для яких характерне поєднання в тісний змістовий блок двох предикативних ознак – акціональної, вираженої першим компонентом, та квалітативної, передаваної другим компонентом.Виявлено, що в ролі першого компонента таких присудків зазвичай постають дієслова поступального руху, найуживанішими з-поміж яких є іти, ходити, бігти, бігати, повзати, повзти, текти, летіти, літати, плавати, пливти, їхати, вертатися, повертатися, рушати. Констатовано, що суб’єкт у реченнях із подвійними присудками, формованими дієсловами руху та зміни місцеположення, позначає переважно людей, рідше інших істот і лише подеколи неживі предмети, які можуть змінювати місцеположення в просторі, – транспортні засоби, рідини. Простежено, що другий компонент розгляданих подвійних присудків виражений переважно прикметниками в називному або орудному відмінку, рідше – іменниками в непрямих відмінках, синтаксично нерозкладними словосполученнями чи фразеологізмами. Він позначає різні тимчасові квалітативні ознаки, притаманні суб’єктові під час руху, які охоплюють: психічний (емоційний, інтелектуальний), фізіологійний та фізичний стан суб’єкта; черговість виконання дії суб’єктом із-поміж інших виконавців такої самої дії; розташування суб’єкта в певній системі; характеристику суб’єкта за соціальним станом та оточенням; наявність або відсутність певних деталей одягу, взуття; відчуття голоду, ситості, спраги; результати впливу на організм алкогольних напоїв або інших шкідливих речовин; особливості постави, вигляду, спричиненого впливом зовнішніх чинників тощо.
Посилання
2. Кульбабська О.В. Вторинна предикація у простому реченні. Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. 672 с.
3. Межов О.Г. Типологія мінімальних семантико-синтаксичних одиниць. Луцьк : Волин. Нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. 464 с.
4. Словник української мови : в 11 т. Київ, 1970–1980.
5. Христіанінова Р. Подвійний присудок у сучасній українській мові. Типологія та функції мовних одиниць. 2015. № 2. С. 237–249.
6. Христіанінова Р.О. Речення з подвійними присудками: формально-граматичні та семантико-функційні особливості. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Філологічні науки. 2015. Вип. VІІІ. С. 75–82.
7. Христіанінова Р.О., Колпакчі О.М. Семантико-синтаксична структура речень із подвійними присудками з першим компонентом-дієсловом процесуально-локативного стану. Мова. Література. Фольклор. 2022. № 1. С. 79–86.
8. Kačala J. Doplnok v slovenčine. Bratislava : Vydavateľstvo SAV, 1971. 277 s.







