ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ ТА МЕДІАПРАКТИКИ В РОМАНІ МАРКА ЛІВІНА «КОСМОС, ПРИЙОМ»

Анотація

У статті здійснено спробу окреслити специфіку інтертекстуальних стратегій та медіапрактик у сучасній українській літературі для підлітків, які виникають під впливом нових способів збереження й передачі інформації та впливають на рецептивний потенціал тексту.На матеріалі роману для підлітків Марка Лівіна «Космос, прийом» окреслено розмаїття інтертекстуальних стратегій та медіапрактик, що представлені у творі на внутрішньотекстовому та зовнішньотекстовому рівнях. Схарактеризовано особливості конструювання образу головної персонажки Зоряни, наділеної значним читацьким досвідом: від емоційного сприйняття тексту до критичної інтерпретації.Проаналізовано, як читацький досвід та захоплення особистістю головного героя улюбленої книги впливає на формування ідентичності Зоряни та стимулює її до зацікавлення музикою.Окрему увагу зосереджено на авторських експериментах із комунікативним простором твору, який постає складною семіотичною системою, зокрема через уведення паратекстуальних елементів – QR-коду із саундреком до книги, рядків із пісні для епіграфу, гітарних акордів тощо. Ці та інші компоненти поглиблюють внутрішній конфлікт твору, змінюють емоційне забарвлення різних його частин, розширюють наративну структуру. Автор створює складну інтермедіальну модель, де літературний твір вступає в діалог з музикою та цифровими технологіями.У результаті з’ясовано, що інтертекстуальні стратегії та медіапрактики відіграють ключову роль у формуванні багаторівневої композиції твору.Читання зображено як центральна культурна практика, що розгалужується на інші форми культурного споживання та самовираження. Така модель відповідає запитам сучасного читача-підлітка, для якого взаємодія з різними медіа є невід’ємною частиною повсякденного досвіду. Перспективи подальших наукових пошуків вбачаємо у вивченні сучасної української літератури для дітей та юнацтва у світлі металітературної проблематики, а також дослідженні впливу цифрових технологій на розвиток і трансформацію літературних форм та на специфіку рецепції художніх творів. У царині соціології літератури продуктивним може стати проведення опитувань про те, чи можуть слугувати персонажі-читачі рольовими моделями для формування читацьких практик серед реальних читачів-підлітків.