ПСИХОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЧИННИК СПОРТИВНОЇ УСПІШНОСТІ
Анотація
Статтю присвячено аналізу психологічної стійкості як ключового чинника спортивної успішності. Мета дослідження – проаналізувати роль психологічної стійкості як ключового чинника спортивної успішності й обґрунтувати підходи до її розвитку в системі підготовки спортсменів. Об’єкт дослідження – процес психологічного забезпечення спортивної діяльності. Предмет дослідження – психологічна стійкість спортсменів як інтегративна характеристика, що визначає ефективність їхньої діяльності у змагальних і тренувальних умовах. Розкрито сутність цього феномену як інтегративної характеристики, що поєднує когнітивні, емоційні та поведінкові компоненти, які забезпечують ефективність діяльності спортсмена в умовах високого стресу та конкуренції. Обґрунтовано роль когнітивної переоцінки змагальних ситуацій у форматі «виклику» замість «загрози», що сприяє підвищенню продуктивності та концентрації. Висвітлено значення емоційної регуляції для підтримання оптимальної зони функціонування та профілактики емоційного вигорання. Показано, що поведінковий компонент стійкості визначає здатність спортсмена зберігати активність, наполегливість і самоконтроль навіть у критичних обставинах. Узагальнення сучасних досліджень засвідчує взаємозв’язок психологічної стійкості з психофізіологічними маркерами, зокрема варіабельністю серцевого ритму, що дає змогу застосовувати біологічний зворотний зв’язок у практиці спортивної підготовки. Практична значущість роботи полягає у систематизації підходів до розвитку стійкості, які охоплюють психологічний тренінг, майндфулнес-практики, дихальні техніки та тренування під тиском. Перспективи подальших досліджень пов’язані зі стандартизацією методик вимірювання стійкості та розробкою цільових програм для спортсменів різних видів спорту й вікових категорій.
Посилання
2. Fletcher, D., & Sarkar, M. (2012). A grounded theory of psychological resilience in Olympic champions. Psychology of Sport and Exercise, 13(5), 669–678. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2012.04.007
3. Gucciardi, D.F., Hanton, S., Gordon, S., Mallett, C.J., & Temby, P. (2015). The concept of mental toughness: Tests of dimensionality, nomological network, and traitness. Journal of Personality, 83(1), 26–44. https://doi.org/10.1111/jopy.12079
4. Jones, G., Hanton, S., & Connaughton, D. (2007). A framework of mental toughness in the world’s best performers. The Sport Psychologist, 21(2), 243–264. https://doi.org/10.1123/tsp.21.2.243
5. Meijen, C., Turner, M., Jones, M.V., Sheffield, D., & McCarthy, P. (2020). A theory of challenge and threat states in athletes: A review. International Review of Sport and Exercise Psychology, 13(1), 1–30. https://doi.org/10.1080/1750984X.2019.1576516
6. Moreira, A., Aoki, M.S., Franchini, E., da Silva Machado, D.G., Paludo, A.C., & Okano, A.H. (2013). Mental toughness, mood states, and performance in Brazilian jiu-jitsu athletes. Journal of Strength and Conditioning Research, 27(3), 713–718. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e31825d9cc3
7. Parnabas, V., Mahamood, Y., & Parnabas, A.M. (2014). The relationship between mental toughness and sport performance. International Journal of Sport Studies, 4(5), 569–573.
8. Paul, M., Garg, K., & Sandhu, J.S. (2012). Role of biofeedback in optimizing psychomotor performance in sports. Asian Journal of Sports Medicine, 3(1), 29–40. https://doi.org/10.5812/asjsm.34754
9. Shaffer, F., & Ginsberg, J.P. (2017). An overview of heart rate variability metrics and norms. Frontiers in Public Health, 5, 258. https://doi.org/10.3389/fpubh.2017.00258
10. Zhang, C.Q., Si, G., Duan, Y., Lyu, Y., Keatley, D.A., & Chan, D.K.C. (2016). The effects of mindfulness training on athletes’ flow: An intervention study. Journal of Applied Sport Psychology, 28(4), 369–383. https://doi.org/10.1080/10413200.2016.1162227
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
ISSN (Print) 
