ОСОБЛИВОСТІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЯК СВІТОГЛЯДНОГО ФЕНОМЕНУ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ І СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ НА ПЕРВИННОМУ ЕТАПІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

  • В. П. Кутішенко Інститут людини Київського університету імені Бориса Грінченка
  • О. П. Патинок Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
  • С. О. Ставицька Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
  • Н. Д. Вінник Інститут людини Київського університету імені Бориса Грінченка
Ключові слова: студенти- першокурсники, види відповідальності, мотиви відповідальної поведінки, вольові якості особистості, лідерські особистісні властивості, прагматична спрямованість, духовний розвиток, совість, обов’язок, самореалізація, моральне самоствердження

Анотація

У статті висвітлено результати дослідження особливостей усвідомлення майбутніми психологами та соціальними працівниками феномену відповідальності, мотивів власної відповідальної поведінки, видів відповідальності, а також найбільш значущих сфер її реалізації. Вихідним положенням дослідження стало розуміння відповідальності як базової світоглядної властивості особистості, що є результатом інтеграції її суб’єктивного уявлення про світ і соціальну взаємодію, осмислення себе в цьому світі та усвідомлення себе як творця власної поведінки, що виявляється в різних системах життєдіяльності. Встановлено, що у першокурсників домінуючим є розуміння відповідальності як вміння особистості передбачати наслідки вчинків та усвідомлювати їх значущість, свідоме прийняття та виконання обов’язків, здатність дотримуватися норм і доводити справу до кінця. Здебільшого вони пов’язують відповідальність із вольовими і лідерськими характеристиками особистості, здатністю критично мислити. Значно менша їх частина пов’язує відповідальність із моральністю, внутрішніми потребами, совістю і духовним розвитком особистості. Констатовано, що у майбутніх психологів більш виражені мотиви самореалізації, самопізнання та прагматичні мотиви, а у майбутніх соціальних працівників – мотиви спілкування та морального самоствердження. Для майбутніх психологів найбільш значущою сферою відповідальності є система «Я-Я», що акцентує увагу на відповідальності як самореалізації, самопізнанні та прагматичній спрямованості, а для соціальних працівників – це система взаємодії «Я-Інші» як спосіб їх реалізації у майбутній професійній діяльності. Це зумовлено віковими й соціально-психологічними особливостями студентів першого курсу загалом і специфікою особистісних характеристик абітурієнтів, які обирають професію психолога чи соціального працівника, а також особливостями процесу їх професійної підготовки у закладах вищої освіти. Отримані результати зумовлюють необхідність формування у студентів світоглядних орієнтирів на усвідомленість духовного виміру власного життя та розвиток духовних цінностей як основних регуляторів власної поведінки.

Посилання

1. Баранова С.В. Соціально-психологічні механізми формування професійної відповідальності колективних суб’єктів управління : дис. канд. псих. наук: 19.00.05. Луганськ, 2004. 225 с.
2. Гурлєва Т.С. Психолого-педагогічні умови формування відповідальності у важковиховуваних підлітків : дис. канд. психол. наук: 19.00.07. Київ, 2015. 285 с.
3. Палагнюк О.В. Потенціал християнських настановлень у контексті формування соціальної відповідальності особистості: науково-методичний аналіз. Науковий журнал «Молодий вчений». Херсон : ТОВ Видавничий дім «Гельветика», 2019. № 6 (70) червень. С. 96–102.
4. Патинок О.П. Становлення відповідальності як професійно значущої якості соціального працівника : дис. канд. психол. наук: 19.00.07. Київ, 2008. 265 с.
5. Савчин М.В. Психологія відповідальної поведінки : [монографія]. Івано-Франковськ : Місто НВ, 2008. 280 с.
6. Маслоу А. Мотивация и личность. [пер. с англ. Т. Гутман, Н. Мухина]. СПб : Питер, 2003. 351 с.
7. Муздыбаев К. Психология ответственности / под ред. В.Е. Семенова. Изд. 2-е, доп. М. : ЛИБРОКОМ, 2010. 248 с.
8. Перлз Ф. Гештальт-подход. Свидетель терапии. М. : Издательство Института Психотерапии, 2007. 224с.
9. Роджерс К. Клиенто-центрированная терапия. [Пер. с англ]. М. : «Рефл-бук», К. : «Ваклер» 1997. 320 с.
10. Helkama K. Toward a cognitive-development altheory of attribution of responsibility. Helsinki, 1981. 212 s.
11. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. 3-е изд. СПб : Питер, 2010. 288 с.
12. Абульханова-Славская К.А. Типология активности личности. Психологический журнал. 1985. Т. 6. № 5. С. 3–18.
13. Колот А. Соціальна відповідальність людини як чинник стійкої соціальної динаміки: теоретичні засади. Україна: аспекти праці. 2011. № 3. С. 3–9.
14. Кутішенко В.П., Ставицька С.О. Рефлексія як метаздібність до вибудовування цілісності життя та успішності спілкування майбутніх фахівців. Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Том VІ: Психологія обдарованості. Київ-Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І Франка, 2019. Випуск 15. С. 87–98.
15. Степаненко І. Відповідальне ставлення особистості до життя: структурно-функціональний вимір. Філософія освіти. 2006. № 1. С. 122–131.
16. Москалець В. Духовні горизонти особистості: потенціал вершинної аналітики. Психологія і суспільство. 2011. № 1. С. 73–84.
Опубліковано
2021-06-30