СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ ЗАКЛАДІВ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Ключові слова: особливі освітні потреби, соціально- психологічний супровід, соціалізація, учні

Анотація

Соціально-психологічний супровід розглядається як система послідовної, комплексної, соціально спрямованої діяльності команди фахівців, яка забезпечує процеси індивідуалізації особистості учня з особливими освітніми потребами, створює умови для його самовизначення за рахунок власних можливостей і здібностей. На основі показників ефективності соціально-психологічного супроводу та критеріїв (когнітивний, мотиваційно-ціннісний та особистісно- діяльнісний) визначено три узагальнені рівні соціалізації дітей з ООП: високий, середній і низький. Запропоновано методику соціально- психологічного супроводу, обґрунтовано принципи її створення й основні використанні методи, зокрема метод кейсів. Висвітлено етапи впровадження методики. Установлено показники соціалізації на початку та після впровадження експерименту. Висвітлено основну мету методики – створення психологічних умов на заняттях й у позакласній роботі для цілеспрямованого, особистісно-орієнтованого процесу формування в учнів соціальних компетентностей і м’яких технологій, що забезпечить їх успішну соціалізацію. Окремо надано опис команди супроводу та визначено основні форми її діяльності: діагностичну – усебічне вивчення дитини з урахуванням первинного порушення; прогностичну – визначення напрямів корекційної роботи, складання індивідуальної програми розвитку, прогнозування результатів корекційного та освітнього впливу; корекційну – упровадження особистісно орієнтованих програм навчання та реабілітації; проведення корекційно-розвивальних занять; інформаційно-консультативно- просвітницьку – своєчасне й переконливе інформування батьків, педагогічний колектив про проблеми дітей і труднощі в навчанні; тренінги підвищення кваліфікації для фахівців закладів. Методика соціально-психологічного супроводу на основі кейсів дає можливість ставити перед учнями завдання та поетапно досягати результату їх виконання за рахунок вирішення проблемної ситуації. У статті висвітлено результати реалізації методики соціально-психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. Проведено порівняльний аналіз з іншими методиками супроводу в наукових працях зі спеціальної психології та корекційної освіти.

Посилання

1. Ананьев И.В., Быстрова Ю.А. Включение лиц с ментальными нарушениями в профессионально-трудовую деятельность (опыт работы социального предприятия «Особая сборка»). Москва : Общество с ограниченной ответственностью «Издательско-полиграфический центр «КАРО», 2021. 144 с.
2. Быстрова Ю.А. Методика коррекционной работы по формированию коммуникативной компетентности у подростков с ОВЗ. Проблемы современного педагогического образования. 2021. № 70-2. С. 370–375.
3. Іваненко А.С. Формування уявлень про майбутню сім’ю як напрямок соціалізації розумово відсталих підлітків. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 19 «Корекційна педагогіка та спеціальна психологія». 2015. Вип. 30. С. 230–236.
4. Колодна Н.А., Бистрова Ю.А. Проблема комплексної реабілітації дітей з порушеннями зору в умовах закладів нового типу. Вісник. 2008. С. 42–48.
5. Лабунская В.А. Невербальное поведение (социально-перцептивный подход). Ростов : Изд-во Ростовск. ун-та, 1986. С. 121–126.
6. Лукин С.Е., Суворов А.В. Тест рисуночной ассоциации Розенцвейга (руководство по использованию). Санкт-Петербург, 1993. 62 с.
7. Попович І.С. Психологія соціальних очікувань особистості: методологія, теорія і практика : навчально-методичний посібник. Херсон, 2019. 234 с.
8. Синьов В.М., Матвєєва М.П., Хохліна О.П. Психологія розумово відсталої дитини. Київ : Знання, 2018. 345 с.
9. Основи теорії виховання / В.М. Синьов, О.І. Пометун, В.І. Кривуша, М.О. Супрун. Київ : РВ КІВС, 2000. 234 с.
10. Drozd L.V., Bystrova Yu.O. Особливості комунікації підлітків з інтелектуальними порушеннями в міжособистісних стосунках. Insight : the psychological dimensions of society. Р. 123–133.
11. De Verdier K. Children with blindness: Developmental aspects, comorbidity and implications for education and support. Stockholm University, Faculty of Social Sciences, Department of Special Education, 2018. 124 p.
12. Kovalenko V., Bystrova Y., Sinopalnikova N. (2021). Características de compreensão e atitude emocional em relação às normas morais e sociais de alunos com deficiência intelectual. Laplage Em Revista. 2021. № 7 (3A). 2021. Р. 575–588. URL: https://doi.org/10.24115/S2446-6220202173A1460p.575-588
13. Opie J. Educating students with vision impairment today: Consideration of the expanded core curriculum. British Journal of Visual Impairment. Volume 36. Іssue 1. Р. 75–89.
14. Suzanne H. Verver, Mathijs P.J. Vervloed, Steenbergen B. Facilitating Play and Social Interaction between Children with Visual Impairments and Sighted Peers by Means of Augmented Toys. Journal of Developmental and Physical Disabilities. 2020. Volume 32. Р. 93–111.
15. Rene Gille. Le test-film (french) paperback. 1959. January 1. 56 р.
Опубліковано
2021-11-24