ВІДСТРОЧЕНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГРАМИ ФОРМУВАННЯ ІНТЕРНАЛЬНОСТІ ЯК ЧИННИКА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ДО ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ

Ключові слова: інтернальність, особистісно- професійний саморозвиток, відстрочена оцінка ефективності, авторська програма, динаміка показників.

Анотація

У статті наведена характеристика програми формування інтернальності як чинника готовності майбутніх психологів до особистісно- професійного саморозвитку та розкриті результати відстроченої оцінки її ефективності. Надано стислий огляд досвіду формування інтернальності та готовності до саморозвитку майбутніх психологів. Акцентовано недостатню розробленість питання оцінки віддалених у часі результатів психологічного впливу. На підставі теоретичного аналізу підходів до здійснення психологічного моніторингу в закладах вищої освіти відстрочену оцінку ефективності програми визначено як таку, що здійснюється через достатній проміжок часу та фіксує наявність або відсутність стійких позитивних ефектів її впровадження. Розкрито особливості авторської програми підвищення готовності майбутніх психологів до особистісно-професійного саморозвитку шляхом формування їх інтернальності. Наведено результати емпіричного дослідження, в процесі якого здійснено зіставлення трьох наборів даних щодо рівнів інтернальності та готовності студентів-психологів до особистісно-професійного саморозвитку: до формувального експерименту, після формувального експерименту, через 3 роки після формувального експерименту. В експериментальній групі отримані дані засвідчили виражену позитивну динаміку відносної кількості студентів з високим рівнем інтернальності не тільки протягом реалізації програми, а й через 3 роки після її завершення. Зафіксовано тенденцію до збільшення відсотку студентів з середнім, до зниження – з низьким рівнями інтернальності. У результаті порівняння замірів готовності майбутніх психологів до особистісно-професійного саморозвитку з’ясовано, що в експериментальній групі найбільшою мірою виражена тенденція до постійного зниження частки студентів з низьким рівнем цієї властивості. Меншою мірою виражена позитивна динаміка частки студентів з середнім та високим рівнями готовності до саморозвитку. За допомогою t-критерія Стьюдента доведено значущу різницю між рівнями обох досліджуваних властивостей в експериментальній та контрольній групах. Продовження позитивних змін інтернальності та готовності до особистісно-професійного саморозвитку членів експериментальної групи після закінчення занять свідчить про достатню стійкість ефектів впровадженої програми та дозволяють дати позитивну відстрочену оцінку її ефективності.

Посилання

1. Професійний стандарт «Практичний психолог (соціальна сфера)». Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 211 від 03.02.2021. URL: https://fspo.udpu. edu.ua/wp- content/ uploads/2021/06/Практичний- психолог-соціальна-сфера-1_compressed.pdf (дата останнього звернення: 01.09.2021).
2. Андрусик О. Розвиток емоційної стійкості як професійно важливої якості майбутнього практичного психолога. Психологія: сучасні методики та інновації у досвіді діяльності практичного застосування : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. з міжнар. участю / МОН України, Уманський держ. пед. ун-т імені Павла Тичини ; відпов. за вип. О.А. Дудник [голов. ред. Сафін О.Д.; редкол: Дудник О.А., Козак О.Ю., Станішевська В.І.]. Умань, 2021. С. 13–15.
3. Rotter J. B. Generalized expectances for internal versus external control of reinforcement. Psychol. Monogr. 1966. V. 80. № 1. P. 11–28.
4. Шевченко Н.Ф. Розвиток професійної свідомості психолога: від концепції О.М. Леонтьєва до авторської моделі. Психологія і суспільство. 2018. № 3-4. С. 103–111.
5. Шевченко Н.Ф., Чепішко О.І. Професійна свідомість практикуючих психологів-пoчaткiвцiв: специфіка розвитку. Journal оf Psychology Research. 2019. VOL. 25(8). С. 97–106.
6. Кетлер-Митницька Т.С. Інтернальність як чинник готовності майбутніх психологів до особистісно-професійного саморозвитку : дис. ...канд. психол. наук : 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» ; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Київ, 2020. 421 с.
7. Бедан В.Б. Експериментальна психологія: практикум для студентів-психологів факультету психології, політології та соціології НУ «ОЮА». Одеса : Фенікс, 2021. 89 с.
8. Афанасьєва Н.Є. Психологічне консультування представників екстремальних професій: теорія, методологія, практика: монографія. Харків : НУЦЗУ, 2017. 315 с.
9. Методика проведення тренінгів: методичні матеріали / ред.-уклад. Н.М. Грачова. Харків : ХОУНБ, 2013. 18 с.
10. Лефтеров В.О. До питання ефективності психологічних тренінгів. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. 2010. Вип. 24-25. С. 57–60.
11. Тітова Т.Є., Крикля К.П. Можливості використання моніторингу в роботі психологічної служби вишу. Психологія і особистість. 2017. № 2(12). С. 302–309. 12. Rotter J. B. The development and applications of social learning theory: Selected papers. New York : Praeger, 1982. 367 p.
13. Maslow A. Toward a psychology of being, 2d ed. NewYork, VanNostrand, 1968. 225 p.
14. Кузікова С.Б. Психотехнології особистісного саморозвитку в юнацькому віці: генеза образу Я. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. 2016. Вип. 3(1). С. 124–129.
15. Максименко С.Д. Концепція саморозвитку особистості. Проблеми сучасної психології. 2016. Вип. 33. С. 7–23.
16. Татенко В. Методологія суб’єктно-вчинкового підходу: соціально-психологічний вимір : монографія. Київ : Міленіум, 2017. 184 с.
Опубліковано
2022-05-30