РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В ОНТОГЕНЕЗІ

Анотація

У статті розглядається поняття «емоційна компетентність особистості». Визначається сутність вихідного поняття «емоційний інтелект», розглядаються підходи до його трактування. Зокрема, представлені підходи до розуміння емоційного інтелекту Г. Гарднера, Дж. Майєра і П. Саловея, Р. Бар-Она, К. Петрідеса та Е. Фернехмана, Д. Гоулмана, Е. Носенко, Н. Ковриги. Окреслюються відмінності емоційної компетентності від емоційного інтелекту. Наводяться сучасні визначення емоційної компетентності особистості. Подаються трактування сутності цього феномену за зарубіжними і вітчизняними психологами: К. Саарні, К. Штайнером, В. Зарицькою і В. Борисенко, О. Лазуренко, Я. Раєвською та О. Соляковою. Представлено власне бачення сутності емоційної компетентності особистості, що ґрунтується на розумінні родового поняття компетентності. Здійснюється спроба виокремлення складників емоційної компетентності: когнітивного, діяльнісного та особистісного. Перераховуються знання, вміння, навички, досвід, установки та цінності, що становлять зміст емоційної компетентності особистості. Проаналізовані особливості формування емоційної компетентності на різних вікових етапах розвитку особистості. Акцентовано увагу на формуванні знань, умінь, навичок щодо емоційної сфери, отриманні емоційного досвіду, засвоєнні цінностей на різних вікових етапах: у пренатальному періоді, немовлячому, ранньому дитячому віці, періоді дошкільного дитинства, молодшому, підлітковому та юнацькому віці. Підкреслюється значення зв’язку формування емоційної компетентності із загальним психічним розвитком людини, зокрема, розвитком її психічних процесів, провідною діяльністю та новоутвореннями кожного віку. Оскільки емоційна компетентність є набутим утворенням, то звертається увага на тісний зв’язок її розвитку із загальним процесом соціалізації особистості.