РЕФЛЕКСІЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ФУНКЦІЇ, ПСИХОЛОГІЧНА СТРУКТУРА
Ключові слова:
процес рефлексії, рефлексивність, досвід, суб’єкт, психологічна структура процесу рефлексії
Анотація
У статті представлено еволюційні тенденції розвитку поняття «рефлексія» та широке коло підходів до його визначення. Висвітлено значну кількість напрямів дослідження рефлексії, серед яких – психологічний, педагогічний, філософський, соціологічний та психосоціальний, управлінський та ін. Обґрунтовано наявну у сучасній психологічній науці проблемність дослідження процесу рефлексії, яка полягає у характерній невизначеності поняття «рефлексія», відсутності як загальної психологічної концепції рефлексії, так і загального підходу до її вивчення. Причина цих труднощів зводиться до природи процесу рефлексії, власне, перебіг якого є прихованим від зовнішнього спостерігача, а тому є природною перешкодою для досліджень від третьої особи. Виокремлено змістове наповнення поняття «рефлексія»: рефлексія є процесом, здійснюється суб’єктом, її предметом є досвід суб’єкта, пізнання досвіду суб’єктом; обґрунтовано дві головні функції процесу рефлексії за В. Федько (контрольна і конструктивна), що дозволило трактувати рефлексію як процес пізнання суб’єктом власного досвіду з метою його перетворення. Охарактеризовано різницю між поняттями «рефлексія» та «рефлексивність», а також їх співвідношення. Рефлексія розглядається дослідниками як психічний процес, водночас рефлексивність як властивість особистості, що полягає у здатності до рефлексії. Таким чином, рефлексивність забезпечує сам перебіг процесу рефлексії, що дозволяє визначати її як ширше поняття. Відзначено відсутність подібності у підходах до визначення видів рефлексії, що вказує на необхідність розробки узагальнених критеріїв для таксономії процесів рефлексії. Представлено низку моделей і підходів до визначення психологічної структури процесу рефлексії, серед яких за основу взято еклектичну модель процесу рефлексії S. Koole et al., яка містить такі компоненти, як: 1) перегляд досвіду; 2) критичний аналіз; 3) рефлексивний результат, який формує новий досвід і тим самим запускає новий рефлексивний цикл.
Посилання
1. Бех І. Рефлексія у духовному «Я» особистості. Рідна школа. 2011. № 8–9. С. 9–14. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsh_2011_8-9_5
2. Заїка Є., Зімовін О. Рефлексивність особистості як предмет психологічного пізнання. Психологія і суспільство. 2014. № 2. С. 90–97.
3. Зімовін О., Заїка Є. Рефлексивність та рефлексія: співвідношення понять. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Психологія. 2014. № 47. С. 65–71.
4. Іллющенко С. Ю. Психологічний зміст феномена рефлексії як властивості, процесу, стану.
Вісник Національного університету оборони України. 2020. № 4(57). С. 32–43. URL: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2020-57-4-32-43 (дата звернення: 27.09.2023).
5. Носко Л. А. Емпіричне дослідження рефлексивності студентів-психологів. Актуальні проблеми психології. 2016. Т. 7, № 42. С. 156–164.
6. Основи філософії : навчальний посібник / Л. О. Сандюк та ін. ; ред. М.Ф. Шмиголь. Київ : Центр учб. літ., 2021. 412 с.
7. Павелків Р. В. Рефлексія як механізм формування індивідуальної свідомості та діяльності особистості. Вісник післядипломної освіти. Серія «Соціальні та поведінкові науки». 2019. № 8(37). С. 84–98. URL: https://doi.org/10.32405/2522-9931-8(37)-84-98 (дата звернення: 15.05.2023).
8. Павелків Р. Науково-психологічні підходи до розуміння феномену рефлексії. Психологія: реальність і перспективи. 2021. № 16. С. 166–172. URL: https://doi.org/10.35619/praprv.v1i16.224 (дата звернення: 27.09.2023).
9. Павелків Р. Рефлексія як психологічний механізм моральної саморегуляції поведінки особистості. Психологія: реальність і перспективи. 2018. № 11. С. 5–10. URL: https://doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.1 (дата звернення: 27.09.2023).
10. Пеньковська Н. Рефлексія як об’єкт психологічного аналізу. Психологія і суспільство. 2000. № 2. С. 66–73. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/29402/1/Пеньковська.pdf
11. Платон. Діалоги / пер. з давньогр. Й. Кобів та ін. 2-ге вид. Київ : Основи, 1999. 395 с.
12. Плачинда Т. С. Професійна рефлексія як умова становлення майбутнього фахівця. Педагогіка вищої та середньої школи. 2015. № 45. С. 68–72. URL: https://doi.org/10.31812/educdim.v45i0.2584 (дата звернення: 27.09.2023).
13. Плющ О. Методологія пізнання у постінформаційних суспільствах. Scientific notes of the University “KROK”. 2023. № 1(69). С. 188–196. URL: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-69-188-196 (дата звернення: 27.09.2023).
14. Приходько Ю.О., Юрченко В.І. Психологічний словник-довідник : навчальний посібник. 4-те вид. Київ : «Каравела», 2020. 418 с.
15. Савченко О. Свідомість і рефлексія в базисі психологічного теоретизування. Психологія і суспільство. 2018. № 3–4(73–74). С. 67–89.
16. Федько В. Рефлексія: осмислення понятійного статусу. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2022. Т. 1, № 1(57). С. 144–158. URL: https://doi.org/10.33216/2219-2654-2022-57-1-1-144-158 (дата звернення: 27.09.2023).
17. Четверик-Бурчак А. Г., Куц В. Є. Системна рефлексія як предиктор оптимального функціонування юнаків. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Психологія». 2016. № 22. С. 79–89. URL: https://doi.org/10.15421/101610 (дата звернення: 27.09.2023).
18. Шевченко Н.Ф. Рефлексивність як чинник розвитку особистості психолога-консультанта. Журнал сучасної психології. 2022. № 4. С. 85–92. URL: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-4-10 (дата звернення: 15.05.2023).
19. Adams M. Reflexive self or reflexivity. Encyclopedia of identity. 2010. P. 626–629. URL: https://doi.org/10.4135/9781412979306.n201 (дата звернення: 07.05.2023).
20. Bartlett S. J. The role of reflexivity in understanding human understanding. Reflexivity: a source-book in self-reference : monography. Amsterdam, 1992. P. 3–18.
21. Boud D., Keogh R., Walker D. Reflection: turning experience into learning. Taylor & Francis Group, 2013. 170 p. URL: https://craftingjustice.files.wordpress.com/2017/04/david-boud-rosemary-keogh-davidwalker-reflection_-turning-experience-into-learning-routledge-1985-pp-1-165.pdf
22. Burkitt I. Emotional reflexivity: feeling, emotion and imagination in reflexive dialogues. Sociology. 2012. Vol. 46, No. 3. P. 458–472. URL: https://doi.org/10.1177/0038038511422587 (дата звернення: 21.03.2023).
23. Descartes R. A discourse on the method of correctly conducting one’s reason and seeking truth in the sciences : monography / trans. by I. Maclean. Oxford : Oxford University Press, 2006.
24. Descartes R. Meditations on first philosophy. The philosophical works of Descartes. 1911.
25. Factors confounding the assessment of reflection: a critical review / S. Koole et al. BMC medical education. 2011. Vol. 11, No. 1. P. 1–9. URL: https://doi.org/10.1186/1472-6920-11-104 (дата звернення: 27.09.2023).
26. Farrugia D. The reflexive subject: towards a theory of reflexivity as practical intelligibility. Current sociology. 2013. Vol. 61, No. 3. P. 283–300. URL: https://doi.org/10.1177/0011392113478713 (дата звернення: 21.03.2023).
27. Gillespie A. Distinguishing two processes of self-reflection. The Сambridge handbook of sociocultural psychology. P. 245–259. URL: https://doi.org/10.1017/9781316662229.014 (дата звернення: 27.09.2023).
28. Golob T., Makarovič M. Reflexivity and structural positions: the effects of generation, gender and education. Social sciences. 2019. Vol. 8, No. 9. P. 248. URL: https://doi.org/10.3390/socsci8090248 (дата звернення: 08.05.2023).
29. Jacobs H. Husserl on reason, reflection, and attention. Research in phenomenology. 2016. Vol. 46, No. 2. P. 257–276. URL: https://doi.org/10.1163/15691640-12341338 (дата звернення: 21.03.2023).
30. Jardine D.W. Reflection and self-understanding in piagetian theory: a phenomenological critique. The journal of educational thought (JET). 1987. Vol. 21, No. 1. P. 10–19.
31. Khilko S. The impact of future psychologists’ reflexivity on the formation of their ambiguity tolerance. Bulletin of postgraduate education. Series «Social and behavioural sciences». 2020. No. 39. P. 97–119. URL: https://doi.org/10.32405/2522-9931/2522-9958-97-119 (дата звернення: 08.05.2023).
32. Know yourself and you shall know the other… to a certain extent: multiple paths of influence of selfreflection on mindreading / G. Dimaggio et al. Consciousness and cognition. 2008. Vol. 17, No. 3. P. 778–789. URL: https://doi.org/10.1016/j.concog.2008.02.005 (дата звернення: 08.05.2023).
33. Kraus K. T. The form of reflexivity and the expression “I think”. Kant on Self-Knowledge and Self-Formation. 2020. P. 83–129. URL: https://doi.org/10.1017/9781108874304.005 (дата звернення: 21.03.2023).
34. Liakh V. V., Lukashenko M.V. Philosophical analysis of a person’s self-reflection in the context of internal dialogue (based on “the dispute of a man with his ba”). Anthropological measurements of philosophical research. 2020. No. 17. P. 18–27. URL: https://doi.org/10.15802/ampr.v0i17.206671 (дата звернення: 21.03.2023).
35. May T., Perry B. Thought and knowledge in the history of ideas. Reflexivity: the essential guide. 1 Oliver’s Yard, 55 City Road London EC1Y 1SP, 2017. P. 9–30. URL: https://doi.org/10.4135/9781473983052.n2 (дата звернення: 21.03.2023).
36. Miller E. P. Hegel on reflection and reflective judgement. Hegel bulletin. 2019. P. 1–26. URL: https://doi.org/10.1017/hgl.2018.34 (дата звернення: 21.03.2023).
37. Mouzelis N. Habitus and reflexivity: restructuring bourdieu’s theory of practice. Sociological research online. 2008. Vol. 12, No. 6. P. 123–128. URL: https://doi.org/10.5153/sro.1449 (дата звернення: 21.03.2023).
38. Myroshnyk O. Reflectiveness and regulatory potential of personality. Psychology and personality. 2020. № 2. Р. 234–246. URL: https://doi.org/10.33989/2226-4078.2020.2.211925 (дата звернення: 21.03.2023).
39. Oehler K. Aristotle on self-knowledge. Proceedings of the American philosophical society. 1974. Vol. 118, No. 6. P. 493–506. URL: http://www.jstor.org/stable/986399 (дата звернення: 30.09.2012).
40. Piaget J. Biology and knowledge: an essay on the relations between organic regulations and cognitive processes. Chicago : University of Chicago Press, 1971. 384 p.
41. Reflection: A Socratic approach / I.C.M. Van Seggelen-Damen et al. Theory & Psychology. 2017. Vol. 27, No. 6. P. 793–814. URL: https://doi.org/10.1177/0959354317736388 (дата звернення: 27.09.2023).
42. Scharp K. Locke’s theory of reflection. British journal for the history of Philosophy. 2008. Vol. 16, No. 1. P. 25–63. URL: https://doi.org/10.1080/09608780701789285 (дата звернення: 21.03.2023).
43. The importance of self-experience and self-reflection in training of cognitive behavioral therapy. / J. Prasko et al. Neuro endocrinol lett. 2022. Vol. 44, No. 3. P. 152–163.
44. Wain A. Learning through reflection. British Journal of midwifery. 2017. Vol. 25, No. 10. P. 662–666. URL: https://doi.org/10.12968/bjom.2017.25.10.662 (дата звернення: 27.09.2023).
2. Заїка Є., Зімовін О. Рефлексивність особистості як предмет психологічного пізнання. Психологія і суспільство. 2014. № 2. С. 90–97.
3. Зімовін О., Заїка Є. Рефлексивність та рефлексія: співвідношення понять. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Психологія. 2014. № 47. С. 65–71.
4. Іллющенко С. Ю. Психологічний зміст феномена рефлексії як властивості, процесу, стану.
Вісник Національного університету оборони України. 2020. № 4(57). С. 32–43. URL: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2020-57-4-32-43 (дата звернення: 27.09.2023).
5. Носко Л. А. Емпіричне дослідження рефлексивності студентів-психологів. Актуальні проблеми психології. 2016. Т. 7, № 42. С. 156–164.
6. Основи філософії : навчальний посібник / Л. О. Сандюк та ін. ; ред. М.Ф. Шмиголь. Київ : Центр учб. літ., 2021. 412 с.
7. Павелків Р. В. Рефлексія як механізм формування індивідуальної свідомості та діяльності особистості. Вісник післядипломної освіти. Серія «Соціальні та поведінкові науки». 2019. № 8(37). С. 84–98. URL: https://doi.org/10.32405/2522-9931-8(37)-84-98 (дата звернення: 15.05.2023).
8. Павелків Р. Науково-психологічні підходи до розуміння феномену рефлексії. Психологія: реальність і перспективи. 2021. № 16. С. 166–172. URL: https://doi.org/10.35619/praprv.v1i16.224 (дата звернення: 27.09.2023).
9. Павелків Р. Рефлексія як психологічний механізм моральної саморегуляції поведінки особистості. Психологія: реальність і перспективи. 2018. № 11. С. 5–10. URL: https://doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.1 (дата звернення: 27.09.2023).
10. Пеньковська Н. Рефлексія як об’єкт психологічного аналізу. Психологія і суспільство. 2000. № 2. С. 66–73. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/29402/1/Пеньковська.pdf
11. Платон. Діалоги / пер. з давньогр. Й. Кобів та ін. 2-ге вид. Київ : Основи, 1999. 395 с.
12. Плачинда Т. С. Професійна рефлексія як умова становлення майбутнього фахівця. Педагогіка вищої та середньої школи. 2015. № 45. С. 68–72. URL: https://doi.org/10.31812/educdim.v45i0.2584 (дата звернення: 27.09.2023).
13. Плющ О. Методологія пізнання у постінформаційних суспільствах. Scientific notes of the University “KROK”. 2023. № 1(69). С. 188–196. URL: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-69-188-196 (дата звернення: 27.09.2023).
14. Приходько Ю.О., Юрченко В.І. Психологічний словник-довідник : навчальний посібник. 4-те вид. Київ : «Каравела», 2020. 418 с.
15. Савченко О. Свідомість і рефлексія в базисі психологічного теоретизування. Психологія і суспільство. 2018. № 3–4(73–74). С. 67–89.
16. Федько В. Рефлексія: осмислення понятійного статусу. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2022. Т. 1, № 1(57). С. 144–158. URL: https://doi.org/10.33216/2219-2654-2022-57-1-1-144-158 (дата звернення: 27.09.2023).
17. Четверик-Бурчак А. Г., Куц В. Є. Системна рефлексія як предиктор оптимального функціонування юнаків. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Психологія». 2016. № 22. С. 79–89. URL: https://doi.org/10.15421/101610 (дата звернення: 27.09.2023).
18. Шевченко Н.Ф. Рефлексивність як чинник розвитку особистості психолога-консультанта. Журнал сучасної психології. 2022. № 4. С. 85–92. URL: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-4-10 (дата звернення: 15.05.2023).
19. Adams M. Reflexive self or reflexivity. Encyclopedia of identity. 2010. P. 626–629. URL: https://doi.org/10.4135/9781412979306.n201 (дата звернення: 07.05.2023).
20. Bartlett S. J. The role of reflexivity in understanding human understanding. Reflexivity: a source-book in self-reference : monography. Amsterdam, 1992. P. 3–18.
21. Boud D., Keogh R., Walker D. Reflection: turning experience into learning. Taylor & Francis Group, 2013. 170 p. URL: https://craftingjustice.files.wordpress.com/2017/04/david-boud-rosemary-keogh-davidwalker-reflection_-turning-experience-into-learning-routledge-1985-pp-1-165.pdf
22. Burkitt I. Emotional reflexivity: feeling, emotion and imagination in reflexive dialogues. Sociology. 2012. Vol. 46, No. 3. P. 458–472. URL: https://doi.org/10.1177/0038038511422587 (дата звернення: 21.03.2023).
23. Descartes R. A discourse on the method of correctly conducting one’s reason and seeking truth in the sciences : monography / trans. by I. Maclean. Oxford : Oxford University Press, 2006.
24. Descartes R. Meditations on first philosophy. The philosophical works of Descartes. 1911.
25. Factors confounding the assessment of reflection: a critical review / S. Koole et al. BMC medical education. 2011. Vol. 11, No. 1. P. 1–9. URL: https://doi.org/10.1186/1472-6920-11-104 (дата звернення: 27.09.2023).
26. Farrugia D. The reflexive subject: towards a theory of reflexivity as practical intelligibility. Current sociology. 2013. Vol. 61, No. 3. P. 283–300. URL: https://doi.org/10.1177/0011392113478713 (дата звернення: 21.03.2023).
27. Gillespie A. Distinguishing two processes of self-reflection. The Сambridge handbook of sociocultural psychology. P. 245–259. URL: https://doi.org/10.1017/9781316662229.014 (дата звернення: 27.09.2023).
28. Golob T., Makarovič M. Reflexivity and structural positions: the effects of generation, gender and education. Social sciences. 2019. Vol. 8, No. 9. P. 248. URL: https://doi.org/10.3390/socsci8090248 (дата звернення: 08.05.2023).
29. Jacobs H. Husserl on reason, reflection, and attention. Research in phenomenology. 2016. Vol. 46, No. 2. P. 257–276. URL: https://doi.org/10.1163/15691640-12341338 (дата звернення: 21.03.2023).
30. Jardine D.W. Reflection and self-understanding in piagetian theory: a phenomenological critique. The journal of educational thought (JET). 1987. Vol. 21, No. 1. P. 10–19.
31. Khilko S. The impact of future psychologists’ reflexivity on the formation of their ambiguity tolerance. Bulletin of postgraduate education. Series «Social and behavioural sciences». 2020. No. 39. P. 97–119. URL: https://doi.org/10.32405/2522-9931/2522-9958-97-119 (дата звернення: 08.05.2023).
32. Know yourself and you shall know the other… to a certain extent: multiple paths of influence of selfreflection on mindreading / G. Dimaggio et al. Consciousness and cognition. 2008. Vol. 17, No. 3. P. 778–789. URL: https://doi.org/10.1016/j.concog.2008.02.005 (дата звернення: 08.05.2023).
33. Kraus K. T. The form of reflexivity and the expression “I think”. Kant on Self-Knowledge and Self-Formation. 2020. P. 83–129. URL: https://doi.org/10.1017/9781108874304.005 (дата звернення: 21.03.2023).
34. Liakh V. V., Lukashenko M.V. Philosophical analysis of a person’s self-reflection in the context of internal dialogue (based on “the dispute of a man with his ba”). Anthropological measurements of philosophical research. 2020. No. 17. P. 18–27. URL: https://doi.org/10.15802/ampr.v0i17.206671 (дата звернення: 21.03.2023).
35. May T., Perry B. Thought and knowledge in the history of ideas. Reflexivity: the essential guide. 1 Oliver’s Yard, 55 City Road London EC1Y 1SP, 2017. P. 9–30. URL: https://doi.org/10.4135/9781473983052.n2 (дата звернення: 21.03.2023).
36. Miller E. P. Hegel on reflection and reflective judgement. Hegel bulletin. 2019. P. 1–26. URL: https://doi.org/10.1017/hgl.2018.34 (дата звернення: 21.03.2023).
37. Mouzelis N. Habitus and reflexivity: restructuring bourdieu’s theory of practice. Sociological research online. 2008. Vol. 12, No. 6. P. 123–128. URL: https://doi.org/10.5153/sro.1449 (дата звернення: 21.03.2023).
38. Myroshnyk O. Reflectiveness and regulatory potential of personality. Psychology and personality. 2020. № 2. Р. 234–246. URL: https://doi.org/10.33989/2226-4078.2020.2.211925 (дата звернення: 21.03.2023).
39. Oehler K. Aristotle on self-knowledge. Proceedings of the American philosophical society. 1974. Vol. 118, No. 6. P. 493–506. URL: http://www.jstor.org/stable/986399 (дата звернення: 30.09.2012).
40. Piaget J. Biology and knowledge: an essay on the relations between organic regulations and cognitive processes. Chicago : University of Chicago Press, 1971. 384 p.
41. Reflection: A Socratic approach / I.C.M. Van Seggelen-Damen et al. Theory & Psychology. 2017. Vol. 27, No. 6. P. 793–814. URL: https://doi.org/10.1177/0959354317736388 (дата звернення: 27.09.2023).
42. Scharp K. Locke’s theory of reflection. British journal for the history of Philosophy. 2008. Vol. 16, No. 1. P. 25–63. URL: https://doi.org/10.1080/09608780701789285 (дата звернення: 21.03.2023).
43. The importance of self-experience and self-reflection in training of cognitive behavioral therapy. / J. Prasko et al. Neuro endocrinol lett. 2022. Vol. 44, No. 3. P. 152–163.
44. Wain A. Learning through reflection. British Journal of midwifery. 2017. Vol. 25, No. 10. P. 662–666. URL: https://doi.org/10.12968/bjom.2017.25.10.662 (дата звернення: 27.09.2023).
ISSN 
