ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ХАРАКТЕРИСТИК І СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ПРАВОСВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

Дослідження спрямоване на вивчення правосвідомості, механізмів формування правосвідомих уявлень, визначення комплексної структури правосвідомості, методологію якого становлять загальнонаукові методи теоретичного аналізу, синтезу, узагальнення. Метою статті є всебічне вивчення феномену правосвідомості в контексті психології та визначення комплексної структури правосвідомості із врахуванням найважливіших її елементів та проблемних питань. Встановлено, що пізнання правосвідомості здійснюється в рамках п’яти підходів: структурно-функціонального, формально-логічного, соціологічного, філософсько-гносеологічного, історичного. Правосвідомість визначена як окремий неділимий складник, категоріальна сутність свідомості, що формує відношення до феноменів та категорій права, його похідних та перемінних, своєрідним чином пов’язує особистість із суспільством шляхом наділення її уявленням про право як цілісну систему ціннісних категорій та процесів із ним пов’язаних, у зрозумілій для неї формі, через розуміння бажаних або небажаних форм діянь, сполучною ланкою між вимогами, оціночними судженнями, ідеалами та всім спектром правових категорій групи, суспільної формації або ж суспільства загалом та уявленнями, ініціативами, потягами, бездіяльністю чи іншими когнітивними формами чи поведінковими патернами особистості. Правосвідомість є основою саморегуляції поведінки індивіда, результатів його дій внаслідок особистісної трансформації та синтезування знань, уявлень та відношень про право. Наведена структура правосвідомості включає у себе психологічні особливості, ознаки, структурні елементи, мотиваційні чинники, суб’єктивний складник, підходи тощо та визначає необхідні складники, присутні у правосвідомості учасника правовідносин не залежно від рівня та масштабу охоплення правосвідомих представлень.