ФОРМУВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ЕКЗИСТЕНЦІЙНОЇ ЗАГРОЗИ: МІЛІТАРНІ СКЛАДНИКИ
Анотація
У статті проаналізовано особливості формування мілітарних складників ідентичності школярів у контексті різних політичних систем. Розглянуто, як демократичні, авторитарні та екстремістські режими використовують освіту для трансляції воєнних наративів і конструювання уявлень про патріотизм, армію та роль держави. Виокремлено три аспекти формування мілітарної ідентичності: емоційно-мотиваційний, когнітивний і поведінковий. Мілітарну ідентичність цивільних громадян визначено як сукупність поглядів, емоцій, переконань і поведінкових настановлень, що формуються під впливом війни та військових конфліктів. На основі прикладів різних країн та терористичних угруповань показано різні стратегії впливу на учнівську молодь. У демократичних країнах мілітарна ідентичність базується на цінностях свободи, відповідальності, громадянського обов’язку. У таких суспільствах військову службу розглядають як обов’язок захисту батьківщини, підкреслюється важливість інструментів дипломатії та міжнародного співробітництва.Освіта акцентує увагу на збереженні прав і свобод особи, водночас підтримуючи мобілізацію суспільства в умовах зовнішніх військових загроз. В автократіях мілітарна ідентичність формується через ідеологічну індоктринацію, використання страху перед уявними ворогами, акцент на підпорядкуванні державі та лояльності до режиму. Мілітаризація шкільної освіти слугує інструментом зміцнення авторитарного контролю. Радикальні спільноти та терористичні угрупування залучають до своїх лав дітей та підлітків, використовуючи їхні проблеми та вікову вразливість. Мілітарна ідентичність стає інструментом маніпуляції. Дітей свідомо залучають до насилля, ідеалізується смерть в ім’я «вищої ідеї», формується культ самопожертви. Індивідуальна ідентичність стирається, натомість домінує колективна ідентичність, побудована на ненависті до ворога та абсолютному підпорядкуванні груповій ідеології.Зроблено акцент на важливості балансу між патріотичним вихованням школярів в умовах військових загроз, формуванням їхньої етичної позиції та критичного мислення.
Посилання
2. Чепелєва, Н.В., Євдокімова, Н.О., Зливков, В.Л., Лукомська, С.О., & Котух, О.В. (2024). Наративи становлення мілітарної ідентичності українців (XVI – ХХ століття): монографія. Київ–Ніжин: Лисенко.
3. Caprar, D.V., Walker, B.W., & Ashforth, B.E. (2022). The dark side of strong identification in organizations: A conceptual review. Academy of Management Annals, 16(2), 759–805.
4. Spears, R. (2021). Social influence and group identity. Annual Review of Psychology, 72, 367–390. https://doi.org/10.1146/annurev-psych-070620-111818
5. Лукомська, С.О. (2024). Формування мілітарної ідентичності підлітків засобами цифрових ігор. Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія, 28, 106–110. https://doi.org/10.32782/ psyspu/2024.1.19
6. Артеменко, А., & Батаєва, К. (2022). Мілітарна ідентичність та соціальна адаптація ветеранів АТО/ ООС: монографія. Харків: ХГУ «НУА».
7. Зливков, В., & Лукомська, С. (2023). Нариси з історії становлення мілітарної ідентичності українців: монографія. Київ: Лисенко М.М.
8. Степико, М. (2022). Трансформації ідентичностей громадян України в часи російської агресії. Стратегічна панорама, (2), 76–88. https://doi.org/10.53679/2616-9460.2.2022.07
9. Dodge, J., Kintzle, S., Sullivan, K., & Castro, C. (2024). Importance of military identity in understanding the relationship between post-traumatic stress disorder and adverse family functioning for post-9/11 veterans. Journal of Military Social Work and Behavioral Health Services, 12(2), 109–118. https://doi.org/10.1080/21635781.2024.2331717
10. Haqqani, H. (2005). Pakistan: Between mosque and military. Washington, DC: Carnegie Endowment for International Peace. http://dx.doi.org/10.2307/20031762
11. Oren, N., & Bar-Tal, D. (2006). Ethos and identity: Expressions and changes in the Israeli Jewish society. Studies in Psychology, 27(3), 293–316. https://doi.org/10.1174/021093906778965035
12. Wodak, R., De Cillia, R., Reisigl, M., & Liebhart, K. (Eds.). (2009). The discursive construction of national identity (2nd ed.). Edinburgh: Edinburgh University Press.
13. Qazi, M.H. (2020). Exploring links between national education and students’ militaristic national identity constructions – A case study of Pakistani state schools in Islamabad. Journal of Curriculum Studies, 52(4), 516–532. https://doi.org/10.1080/00220272.2020.1755997
14. Терент’єва, А. (2023). Досвід держави Ізраїль щодо управління безпекою цивільного населення в умовах кризових ситуацій. Науковий вісник: Державне управління, 2(14), 310–333. https://doi.org/10.33269/2618-0065-2023-2(14)-310-333
15. Qazi, M.H. (2021). Construction of students’ religious national identities in Pakistani state schools and its implications for minorities. A Journal of Comparative and International Education, 53(2), 181–198. https://doi.org/10.1080/03057925.2021.1886053
16. Gonchar, M. (2023). Educational policy of the Russian administration in the occupied Kherson region (late February – October 2022). Порівняльно-педагогічні студії, (2). https://doi.org/10.31499/2306-5532.2.2022.270951
17. Snyder, T. (2022, April 22). The war in Ukraine has unleashed a new word. The New York Times. https://www.nytimes.com/2022/04/22/magazine/ruscism-ukraine-russia-war.html
18. Durrani, N., & Dunne, M. (2010). Curriculum and national identity: Exploring the links between religion and nation in Pakistan. Journal of Curriculum Studies, 42(2), 215–240. https://doi.org/10.1080/00220270903312208
19. Nagy, M. (2022). Children in terrorism. Journal of Eastern European Criminal Law, (1), 21–30.
20. Cohen, E., Hod, Y., & Ben-Zvi, D. (2023). From «carrier» to «creator»: The re-construction of national identity in more inclusive terms. Journal of the Learning Sciences, 32(3), 427–454. https://doi.org/10.1080/10508406.2023.2185147
21. Ariely, G. (2024). Testing the national identity argument in a time of crisis – Evidence from Israel. Nationalities Papers, 52(1), 205–221. https://doi.org/10.1017/nps.2023.12
ISSN 
