КОГНІТИВНО-КОМУНІКАТИВНІ ЧИННИКИ В СИСТЕМІ ВІЙСЬКОВОГО ЛІДЕРСТВА: ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Анотація

У статті досліджується вплив критичного мислення та комунікативної толерантності на ефективність військового управління. Здійснено емпіричний аналіз взаємозв’язку між когнітивними та комунікативними навичками офіцерів Збройних сил України. Дослідження охопило 468 офіцерів, які мають бойовий досвід та значний стаж служби. Проведений кореляційний аналіз виявив, що високий рівень критичного мислення позитивно корелює з показниками комунікативної толерантності, що, своєю чергою, сприяє згуртованості військових колективів, підвищенню ефективності прийняття рішень та покращенню управлінських компетенцій офіцерів.Окрему увагу приділено кореляційному зв’язку між низьким рівнем критичного мислення та зростанням жорсткості суджень, суб’єктивності в оцінках, схильності до когнітивних упереджень та труднощів у командній взаємодії. Результати однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA) підтвердили статистично значущі відмінності у рівнях комунікативної толерантності між офіцерами з високим, середнім та низьким рівнями критичного мислення.Високий, а подекуди й середній рівень критичного мислення сприяє більшій відкритості до альтернативних точок зору, здатності ефективно комунікувати з підлеглими та колегами, а також швидко адаптуватися до динамічних змін бойової обстановки. Офіцери, які володіють критичним мисленням, здатні приймати виважені рішення в умовах невизначеності, що є вирішальним чинником у сучасних військових конфліктах, також зазначені офіцери володіють високим рівнем комунікативної толерантності, разом із критичним мисленням це є ознаками високого лідерського потенціалу. Навпаки, низький рівень критичного мислення часто корелює з жорсткістю суджень, обмеженістю, суб’єктивністю, меншою гнучкістю у прийнятті рішень і меншою готовністю до командної роботи. Отримані висновки підкреслюють необхідність інтеграції спеціальних тренінгових програм із розвитку критичного мислення та комунікативної толерантності у систему підготовки військових кадрів. Практичне застосування цих методик може значно підвищити якість військового керівництва, рівень лідерства серед офіцерів та здатність військових підрозділів ефективно функціонувати в умовах сучасної війни.