ЦИФРОВЕ СУСПІЛЬСТВО КРІЗЬ ПРИЗМУ КІБЕРПСИХОЛОГІЇ:  ДОСВІД, РИЗИКИ, ІДЕНТИЧНІСТЬ

М. В. Яворський

doi:10.26661/2786-7471/2025-2-18

М. В. Яворський Черкаський державний технологічний університет https://orcid.org/0000-0002-3464-2453

DOI: https://doi.org/10.26661/2786-7471/2025-2-18

Ключові слова: цифрове суспільство, кіберпсихологія, цифрова ідентичність, соціальні мережі, інформаційне перевантаження, самопрезентація, цифрова грамотність

Анотація

У статті проаналізовано психологічні особливості становлення цифрової ідентичності особистості в умовах цифрового суспільства.Наголошується, що цифрове середовище сьогодні не є лише допоміжною платформою для спілкування, а виступає самостійним середовищем соціалізації, впливаючи на когнітивну, емоційну та ідентифікаційну сфери. Увагу зосереджено на поняттях цифрового «Я», соціального порівняння, ідентифікаційного дистресу, інформаційного перенавантаження та онлайн-залежності. Здійснено аналіз зарубіжного та українського досвіду вивчення впливу цифрового середовища на самопрезентацію, автентичність і психологічне благополуччя.Наведено результати емпіричного дослідження серед здобувачів освіти гуманітарних спеціальностей (N = 50), яке виявило середньо-високу частоту використання соціальних мереж, помірне відчуття автентичності в онлайн-образі та високий рівень суб’єктивного інформаційного перевантаження. Отримані результати свідчать про амбівалентність цифрової взаємодії: вона створює можливості для самовираження, проте також формує ризики фрагментації ідентичності, тривожності, втрати психологічної цілісності. Окреслено ключові напрями психологічного супроводу особистості в цифровому середовищі: розвиток цифрової психологічної грамотності, цифрового резилієнсу, емоційної саморегуляції та навичок критичного мислення.Обґрунтовано перспективи подальших досліджень із фокусом на міжкультурні, вікові та контекстуальні чинники формування цифрової ідентичності. Представлені результати можуть бути корисними для практичних психологів, викладачів, дослідників у сфері цифрової комунікації та психічного здоров’я.

Посилання

1. Гаврілова Л.Г., Топольник Я.В. Цифрова культура, цифрова грамотність, цифрова компетентність як сучасні освітні феномени. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. № 61(5). С. 1–14.
2. Гуревич Р.С., Коношевський Л.Л., Опушко Н.Р. Цифровізація освіти сучасного суспільства: проблеми, досвід, перспективи. Освітологічний дискурс. 2022. № 3–4(38–39). С. 22–46.
3. Ніколаєску І.О., Шинкарьова В.С. Цифровізація освіти як сучасна вимога інформаційного суспільства. Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина». 2022. № 2. С. 914–924.
4. Олeшкo A.A., Гopoxoвeць Є.В. Iнфopмaцiйнo-кoмунiкaцiйнi тexнoлoгiї тa людcький poзвитoк. Iнвecтицiї: пpaктикa тa дocвiд. 2019. № 16. C. 16–19.
5. Потюк І.Є. Цифрова компетентність як складова професійної компетентності сучасного фахівця. Актуальні проблеми лінгводидактики в сучасному освітньому середовищі. 2020. № 4. С. 25–27.
6. Розвиток суб’єктної активності дорослих у віртуальному просторі : монографія / Смульсон М.Л. та ін. ; за ред. М.Л. Смульсон. Київ. : Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2018. 180 с.
7. Akfırat, S., Uysal, M. S., Bayrak, F., Ergiyen, T., Üzümçeker, E., Yurtbakan, T., & Özkan, Özlem S. Social identification and collective action participation in the internet age: A meta-analysis. Cyberpsychology: Journal of Psychosocial Research on Cyberspace, 15(4), 2021. Article 10. https://cyberpsychology.eu/article/view/14266/32640
8. Akram M.B., Amin B., Salik M.H., Abbas Z., Siddique N. New age media and cyber psychology: The perpetration of cyber bullying among university students. EEO. 2021. № 20(1). Р. 4318–4342.
9. Ancis J.R. The Age of cyberpsychology: an overview. Technology, Mind, and Behavior. 2020. № 1(1). https://mb.apaopen.org/pub/2yn6jhyv
10. Howard S.К., Tondeur Jo., Ma J., Yang J. What to teach? Strategies for eveloping digital competency in preservice teacher training. Computers & Education, 2021.Vol. 165. Р. 104–149.
11. Karsay K., Schmuck D., Matthes J., Stevic, A. Longitudinal effects of excessive smartphone use on stress and loneliness: The moderating role of self-disclosure. Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking, 2019. № 22(11). Р. 706–713.
12. Marengo, D., Sindermann, C., Elhai, J.D., & Montag, C. One social media company to rule them all: Associations between use of Facebook-owned platforms, problematic use, and mental health. Clinical Psychology Review, Volume 87. 2021. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0272735821000817
13. Michikyan, M., Subrahmanyam, K. & Dennis, J. Social Media Use and Adolescent Identity Development: A Systematic Review. Current Psychology Reviews. 2024. https://link.springer.com/article/10.1007/s40894-024-00251-1
14. Sifferlin, A. How Facebook Could Sabotage Your Blind Date. Time Magazine. 2014. https://time.com/12853/how-facebook-could-sabotage-your-blind-date/
15. The psychology of digital learning: constructing, exchanging, and acquiring knowledge with digital media / ed. by Schwan, Stephan & Cress, Ulrike. Springer International Publishing, 2017. 205 p.
16. Youyou, W., Kosinski, M. & Stillwell, D. (2018). Computer-based personality judgments are more accurate than those made by humans. Proceedings of the National Academy of Sciences, 112(4), 1036–1040. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29624439/