РУХОВА АКТИВНІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА ПРОТОКОЛОМ МІЖНАРОДНОГО ОПИТУВАЛЬНИКА РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ (IPAQ)

  • С. В. Трачук Національний університет фізичного виховання і спорту України https://orcid.org/0000-0002-5580-0510
  • М. О. Дєдух Національний університет фізичного виховання і спорту України https://orcid.org/0000-0002-1950-3412
  • В. А. Голуб Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0003-3123-7169
  • М. В. Божик Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0001-6037-6032
  • Сянюй Льо Педагогічний університет Чжоукоу
Ключові слова: рухова активність, студенти, малорухлива поведінка, ходьба

Анотація

Сьогодні в усьому світі складовими фундаментального базису концепції фізичного виховання вважаються такі: визначення і становлення сучасної системи фізичного виховання в закладах освіти, оздоровча спрямованість фізичного виховання, сучасні методи навчання й технології навчання у фізичному вихованні, місце фізичного виховання як академічної дисципліни. Загальновідомо, що рухова активність сприяє зниженню проявів депресії, стресу і тривоги, може чинити інші позитивні ефекти психологічного й соціального характеру, які впливають на здоров’я як дітей, так і дорослих. Результати аналізу МЕТ-хвилин підтверджують виявлені раніше відмінності в профілі рухової активності студентів і студенток. Студенти, як правило, демонструють вищі показники в інтенсивних видах активності (VPA), тоді як студентки компенсують це значними енерговитратами через ходьбу. Загальний рівень активності в обох груп залишається високим і в більшості випадків перевищує рекомендації ВООЗ (мінімум 600 МЕТ-хвилин/тиждень), що є позитивним показником рухової поведінки в молодіжному середовищі. Отримані дані можуть бути корисними для подальшого аналізу факторів, що визначають активність, і для розроблення індивідуалізованих програм фізичного виховання в університетському середовищі. Отримані дані дослідження дають змогу зробити висновок, що серед студентів превалює участь у різнотипних видах рухової активності високої інтенсивності, тоді як студентки характеризуються стабільнішою і частішою залученістю до видів рухової активності помірної інтенсивності в поєднанні з ходьбою. Такий розподіл може бути основою для формування диференційованих підходів у мотивації до рухової активності з урахуванням статевих особливостей. Аналіз результатів доводить, що є необхідним використання диференційованого підходу до організації фізичного виховання в закладах вищої освіти та приділення уваги стимулюванню рухової активності серед студенток.

Посилання

1. Голод Н. Рівень фізичної активності студенток спеціальної медичної групи. Молода спортивна наука України. 2013. № 3. С. 90–95.
2. Круцевич Т., Трачук С., Мамедова І. Заходи щодо підвищення рухової активності в скандинавських країнах. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2020. № 1. С. 68–74. DOI:10.32652/tmfvs.2020.1.68-74.
3. Трачук С.В., Голуб В.А., Довгаль В.І. Поведінкові орієнтації дітей 12-15 років в реалізації рухової активності та збереженні здоров'я. SPORT SCIENCE SPECTRUM. 2024. № 1. С. 1–18. DOI: 10.32782/spectrum/2024-1-18.
4. Bácsné Bába É., Müller A., Pfau C., Balogh R., Bartha É., Szabados G., Bács Z., Ráthonyi-Ódor K., Ráthonyi G. Sedentary Behavior Patterns of the Hungarian Adult Population. Int J Environ Res Public Health. 2023. № 20 (3). Р. 2702. DOI: 10.3390/ijerph20032702. PMID: 36768067; PMCID: PMC9916297.
5. Bull F.C., Al-Ansari S.S., Biddle S., Borodulin K. et al. World Health Organization 2020 guidelines on physical activity and sedentary behaviour. Br J Sports Med. 2020. № 54 (24). Р. 1451–1462. DOI: 10.1136/bjsports-2020-102955.
6. Geng Y., Trachuk S., Ma X.M., Shi Y.J., Zeng, X. Physiological Features of Musculoskeletal System Formation of Adolescents Under the Influence of Directed Physical Training. Physical Activity and Health, 2023. № 7 (1). Р. 1–12. DOI: 10.5334/paah.217.
7. Guidelines on Physical Activity and Sedentary Behaviour. Geneva: World Health Organization, 2020. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK566046.
8. Krutsevich T., Panhelova N., Trachuk S., Ivanik O., Brychuk M., Kedrych H. Assessment of a healthy lifestyle and quality of life of men and women in modern society based on SF 36. Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ. № 21 (3). С. 211–218. https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.3.04.
9. Krutsevich T., Pangelova N., Trachuk S., Ivanik O.. Motor activity of the male and female population in modern society. Journal of Physical Education and Sport (JPES). 2019. Vol. 19 (3). Р. 1591–1598. DOI: 10.7752/jpes.2019.03231.
10. Lee P.H., Macfarlane D.J., Lam T. et al. Validity of the international physical activity questionnaire short form (IPAQ-SF): A systematic review. Int J Behav Nutr Phys. 2011. Act 8. Р. 115. https://doi.org/10.1186/1479-5868-8-115.
11. Rhodes R.E., Janssen I., Bredin S.S.D., Warburton D.E.R., Bauman A. Physical activity: Health impact, prevalence, correlates and interventions. Psychol Health. 2017. № 32(8). Р. 942–975. DOI: 10.1080/08870446.2017.1325486.
Опубліковано
2025-05-27
Як цитувати
Трачук, С. В., Дєдух, М. О., Голуб, В. А., Божик, М. В., & Льо, С. (2025). РУХОВА АКТИВНІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА ПРОТОКОЛОМ МІЖНАРОДНОГО ОПИТУВАЛЬНИКА РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ (IPAQ). Фізичне виховання та спорт, (1), 178-185. https://doi.org/10.26661/2663-5925-2025-1-23
Розділ
РОЗДІЛ I. ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають