ЗАДОВОЛЕНОСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯМ ТА СОЦІАЛЬНА ФРУСТРОВАНІСТЬ СЕРЕДНЬОГО МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ, ЯКИЙ ПРАЦЮЄ В УМОВАХ ПІДВИЩЕНОЇ СТРЕСОГЕННОСТІ (З ВЕТЕРАНАМИ АТО/ООС)

  • Т. В. Лапінська Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України
Ключові слова: фрустрація, задоволеність функціонуванням (ЗФ), соціальна фрустрованість (СФ), професійне вигорання (ПВ), середній медичний працівник (СМП), стресогенність

Анотація

Стаття присвячена аналізу рівня задоволеності функціонуванням у різних сферах життєдіяльності та пов’язаних з нею чинників, які мають найбільший вплив на рівень задоволеності, а також визначення ступеня соціальної фрустрованості середніх медичних працівників, які працюють в умовах підвищеної стресогенності (з ветеранами АТО/ООС). Розкрито основні етапи дослідження, методи та методики, які використовувалися на кожному з цих етапів. Проаналізований вплив сфер життєдіяльності на рівень задоволеності СМП та їх ступінь соціальної фрустрованості і є однією з причин розвитку професійного/емоційного вигорання в умовах підвищеної професійної стресогенності. Натепер життя людини в суспільстві наповнене різного масштабу обмеженнями, складнощами та психологічними бар’єрами. На шляху до задоволення своїх базових потреб, які грають особливу роль у детермінації поведінки і діяльності людей, медичний працівник стикається з ними і це викликає в нього певні емоційні реакції та стани, які отримали назву фрустрація. Професійна діяльність СМП відрізняється від інших сфер: дефіцит часу на обміркування та прийняття правильного рішення, висока відповідальність за виконання поставлених завдань. Останнім часом радикальні зміни у суспільстві та в медичних закладах додають додаткового психологічного навантаження на медичних працівників, що пов’язані не тільки з необхідністю виконання роботи на високому професійному рівні, а й насамперед з підвищеним стресовим навантаженням внаслідок тісної взаємодії з пацієнтами – ветеранами АТО/ООС. Процес дезадаптації особистості призводить до деструктивних змін, які породжують деформацію поведінки людини у соціальній сфері. Дезадаптуючим можна називати такий хід внутрішньопсихічних процесів і поведінки людини, що призводить не до розв’язання проблемної ситуації, а до її поглиблення, до посилення труднощів і тих неприємних переживань, які вона викликає. Саме соціальна дезадаптованість та психологічна нестійкість у сучасних реаліях життя виводить на новий рівень проблему фрустрації та її вплив на розвиток особистості, що і зумовило актуальність такої теми.

Посилання

1. Фрейд З. Психология бессознательного. Санкт-Петербург : Питер, 2010. 400 с.
2. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль. Санкт-Петербург : Прайм-Еврознак, 2001. 512 с.
3. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность: в 2 т. Москва : Педагогика, 1986. Т. 1. 408 с.
4. Cohen A. Social norms, arbitrariness of frustrations, and status of the agent of frustration in the frustrationaggression hypothesis. Journal of Abnormal and Social Psychology. 1955. Vol. 51. No. 2. Рp. 222–226.
5. Психология труда, профессиональной, информационной и организационной деятельности (реклама, управление, инженерная психология и эргономика) : словарь / авторы-сост. Б.А. Душков, Б.А. Смирнов, А.В. Королев ; под ред. Б.А. Душкова; прил. Т.А. Гришиной. 2-е изд., доп. и перераб. Москва : Академический Проект; Екатеринбург : Деловая книга, 2003. 848 с.
6. Василюк Ф.Е. Психология переживания. Москва : МГУ, 1984. 200 с.
7. Маслоу А. Мотивация и личность. Санкт-Петербург : Питер, 2006. 352 с.
8. Василюк Ф.Е. Психология переживания. Москва : МГУ, 1984. 200 с.
9. Maier N.R.B. Frustration theory: restatement and extention. Psychological review, 1956, Vol. 63, No. 6, pp. 370–388.
10. Василюк Ф.Е. Психология переживания. Москва : МГУ, 1984. 200 с.
11. Лебедев В.И. Личность в экстремальных условиях. Москва : Политиздат, 1989. 304 с.
12. Изард К. Психология эмоций / пер. с англ. В. Мисник, А. Татылбаева. Санкт-Петербург : Питер, 2007. 460 с.
13. Ганзен В.А. Системные описания в психологии. Ленинград : Издательство Ленинградского университета, 1984. 187 с.
14. Куликов Л.В. Проблема описания психических состояний. Психические состояния : хрестоматия. Санкт-Петербург : Питер, 2000. С. 11 – 43.
15. Левитов Н.Д. О психических состояниях человека. Москва : Просвещение, 1964. 360 с.
16. Мясищев В.Н. Личность и неврозы. Ленинград : Издательство Ленинградского университета, 1960. 423 с.
17. Максименко К.С. Переживання негативних психічних станів особистістю : методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ : КММ, 2011. 184 с.
18. Прохоров А.О. Психические состояния и их проявления в учебном процессе. Казань : Издательство Казанского университета, 1991. 163 с.
19. Сосновикова Ю.Е. Психические состояния человека, их классификация и диагностика. Горький : ГГПИ им. А.М. Горького, 1975. 118 с.
20. Юрченко В.М. Психічні стани людини: системний опис : монографія. Рівне : Оперативна поліграфія ПП Самборський І.О., 2006. 574 с.
21. Пріб Г.А. Фрустрація як чинник соціальної дезадаптації у пацієнтів з психічними розладами. Сучасні аспекти лікування психічних розладів : наук-практ. конф. з міжнар. участю (26–27 жовтня 2007 р). Чернівці, 2007. С. 110–113.
22. Горяча Т.С. Психологическая сущность понятия «соматогенная фрустрация». Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки : зб. наук. праць. Київ : НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. Вип. 11 (35). С. 84–89.
23. Карвасарский Б.Д. Клиническая психология: 2-е изд. Санкт-Петербург : Питер, 2007. 960 с.
24. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Самара : Издательский дом «БАХРАХ–М», 2008. 672 с.
Опубліковано
2021-02-15
Розділ
РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ, ІСТОРІЯ ПСИХОЛОГІЇ