ОСОБЛИВОСТІ УЯВЛЕНЬ МОЛОДІ ТА ДОРОСЛИХ ПРО ФАХОВУ ПСИХОЛОГІЧНУ ДОПОМОГУ

  • О. В. Сазонова Львівський національний університеті імені Івана Франка
Ключові слова: фахова психологічна допомога, психолог, психологічна служба, психологічна консультація, стереотипи щодо професії психолога, тривожність, толерантність до невизначеності, локус контролю

Анотація

Стаття присвячена аналізу уявлень про фахову психологічну допомогу та стереотипів щодо професії психолога, яка існує в сучасному світі серед молоді і дорослих людей. Останнім часом тема забезпечення фаховою психологічною допомогою набула неабиякої актуальності. Кількість осіб, що отримують психологічну освіту, зростає. Водночас збільшується і кількість звернень від населення до психологічних центрів за консультацією психолога. Створені психологічні служби – це структуровані заклади, установи і підрозділи, основу яких складають фахівці в галузі практичної психології (консультанти, аналітики, психологи, соціальні працівники), що виконують специфічні завдання з підвищення ефективності життєдіяльності споживачів послуг (клієнтів) засобами прикладної психології і, одночасно, забезпечують захист їхнього психічного здоров’я і соціального благополуччя. Психологічні служби працюють в декількох напрямках. Один із них – освіта, де відбуваються інтенсивні процеси становлення нової педагогіки, яка неможлива без ґрунтовного психологічного забезпечення навчально- виховного процесу. Інший напрям – система соціальних служб для молоді, де виникає необхідність в організації спеціальної роботи з молодими людьми, що мають життєві проблеми. Емпіричне дослідження відбувалось письмово, у вигляді тестування в період з 20.02.2020 по 20.03.2020. У дослідженні взяли участь 52 особи: 26 осіб складала молодь та 26 осіб віком старше 40 років. Головним критерієм відбору був вік досліджуваних. Даний віковий склад досліджуваних пов’язаний із різними процесами соціалізації особистостей: особи віком старше 40 зростали в умовах СРСР, де відповідно формувався їх світогляд та певні стереотипи. Методики, використані в дослідженні: авторська анкета, спрямована на виявлення особливостей особистісного ставлення індивідів до фахової психологічної допомоги, методика визначення толерантності до невизначення С. Баднера, методика локусу контролю Д. Роттера, шкала тривожності Тейлора, 16-факторний опитувальник Р.Б. Кеттелла. Результати математично-статистичного аналізу емпіричних даних дозволяють зробити висновок, що, незалежно від досвіду отримання психологічної допомоги, майже 85% респондентів вважають її ефективною, що свідчить про позитивне ставлення до психологічної служби. Також варто зазначити, що 65% опитаних виявляють бажання звернутись за психологічною допомогою в майбутньому, що свідчить про зростання потреби у психологічних службах, а також у позитивному ставленні до неї. За результатами порівняльного аналізу можна зробити висновок, що серед осіб, які виявляли бажання звернутись за психологічною допомогою в минулому та виявляють бажання звернутись в майбутньому, більшу кількість респондентів складає молодь, що свідчить про менш упереджене ставлення молоді до психологічних служб.

Посилання

1. Абульханова К.А. Социальное мышление личности. Современная психология: состояние и перспективы исследований. Ч. 3. Социальные представления и мышление личности. Москва : Изд-во «Институт психологии РАН», 2002. С. 88–103.
2. Бондаренко Л.О. Феномен соціальних уявлень у сучасній психології. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка. Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія. 2013. Том. Х. Вип. 25. С. 55–63.
3. Вербицкий Р.Ю. Социальные представления как предмет социальной психологии. Вестник Университета. 2015. № 1. С. 311–314.
4. Галус О.М. Соціалізація особистості: сутність, концептуальні підходи у наукових теоріях, напрямках, школах. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». 2010. № 2. С. 69–75.
5. Камінська С.В. Теоретичний аналіз наукових підходів до проблеми соціальних уявлень у психологічних дослідженнях. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2014. Вип. 2.2. С. 32–36.
6. Карковська Р. Ставлення студентів до фахової психологічної допомоги. Тези звітної наукової конференції філософського факультету. Випуск 8. Відп. за випуск проф. В. Мельник. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2011. С. 183–187.
7. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. Київ : Рад. школа, 1989. 608 с.
8. Панок В.Г. (наук. ред.), Обухівська А.Г., Острова В.Д. та ін. Психологічна служба : підруч. Київ : Ніка-Центр, 2016. 259 с.
9. Страх з СРСР: чому українці бояться психологів. 24 здоров’я. URL : https://24tv.ua/health/strah_z_srsr_chomu_ukrayintsiv_boyatsya_psihologiv_n1093722 (дата звернення: 01.03.2020).
10. Страх психологов и психотерапии. URL : https://www.b17.ru/article/73131/ (дата звернення: 20.02.2020).
11. Cossum Gr. Why are some people afraid of psychologists? URL : https://www.quora.com/Why-are-somepeople-afraid-of-psychologists-therapists (дата звернення: 27.03.2020).
12. Hale M. 5 Common Fears That Keep People Out Of Therapy // Mental Health. URL : https://www.mindbodygreen.com/0-13317/5-common-fears-that-keep-people-out-of-therapy.html (дата звернення 15.03.2020).
Опубліковано
2021-02-16
Розділ
РОЗДІЛ IІI. СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ