ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ ОСОБИСТІСНОЇ ЗРІЛОСТІ ІЗ БРЕХЛИВІСТЮ В ЗАСУДЖЕНИХ-ШАХРАЇВ

  • Л. В. Дроздова Харківський національний університет внутрішніх справ
Ключові слова: засуджені, корисливі злочинці, особистісна зрілість, структурно-функціональні складові частини брехливості, рецидивісти, шахрайство

Анотація

У статті представлені результати емпіричного дослідження взаємозв’язку структурно-функціональних складових частин брехливості з особистісною зрілістю в корисливих злочинців-рецидивістів. На ґрунті результатів теоретичного аналізу зазначено, що досить часто вивчення феномену брехливості здійснюється в контексті досліджень злочинної поведінки, зокрема наголошується значущість дослідження конструкту брехливості в аналізі особистості шахраїв. Підкреслюється, що рецидив злочину та успішність ресоціалізації засуджених науковці та фахівці прикладного профілю пов’язують, серед іншого, з рівнем їхньої психологічної зрілості. Методи. У дослідженні було використано «Структурно-функціональний опитувальник брехливості» І. Церковної та опитувальник особистісної зрілості за авторством О. Штепи. Математико-статистичний аналіз отриманих результатів базувався на двох критеріях: t-критерій Стьюдента для незалежних груп та коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. До вибірки увійшли 53 засуджених, які відбували покарання за злочини, пов’язані з шахрайством. За допомогою процедури кластерного аналізу за принципом «ближніх сусідів» на ґрунті даних, отриманих за методикою І. Церковної, було виділено дві групи досліджуваних. Першу групу склали 22 особи, до другої групи увійшов 31 досліджуваний. Результати. Отримані результати свідчать про деструктивний внесок брехливості у функціонування особистісної зрілості, на що вказують значущі взаємозв’язки лише від’ємного характеру, встановлені між досліджуваними феноменами як у першій, так і у другій групі корисливих злочинців – рецидивістів. У першій групі найбільш задіяними у взаємозв’язках із брехливістю виявилися такі компоненти особистісної зрілості, як контактність (4 кореляції з 8) та відповідальність (3 кореляції з 8). У другій групі найбільш активно з брехливістю взаємодіє такий компонент особистісної зрілості, як толерантність (4 кореляції з 6), удвічі менша кількість взаємозв’язків встановлена між брехливістю та децентрацією.

Посилання

1. Коряжмина Н.С. Исследования проявления лживости как свойства личности. Научные труды SWorld. 2012. Т. 14, №. 2. С. 66–67.
2. Топоркова І.В. Брехливість як психологічний феномен. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2018. № 2, Т. 1. С. 181–186.
3. Шатилов А.В. Нравственно-психологические характеристики личности мошенника – участника организованной преступной группы. Вестник СГЮА. 2018. № 6(125). С. 192–200.
4. Філоненко В.М. Соціально-психологічні особливості злочинців-рецидивістів. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Психологія. 2012. № 1032, Вип. 50. С. 243–245.
5. Штепа О.С. Особистісна зрілість: Модель. Опитувальник. Тренінг: монографія. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. 210 с.
6. Тетеухина О.В., Поздняков В.М. Теоретико-методологические ориентиры изучения социально-психологической зрелости осужденных молодежного возраста мужского пола, отбывающих наказание в исправительных колониях. Психопедагогика в правоохранительных органах. 2017. № 1(68). С. 5–10.
7. Дерманова І.Б., Манукян В.Р. Личностная зрелость: к определению психологического содержания. Вестник Санкт-Петербургского университета. Социология. 2010. № 4. С. 68–73.
8. Церковная И.А. Многомернофункциональное исследование лживости как индивидуально-психологической особенности личности : дис. … канд. психол. наук : 19.00.01. Екатеринбург, 2006. 186 с.
9. Mathys C. Effective components of interventions in juvenile justice facilities: How to take care of delinquent youths? Children and Youth Services Review. 2017. Vol. 73. P. 319–327. URL : https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2017.01.007
10. Morizot J., Kazemian L. Introduction: Understanding Criminal and Antisocial Behavior Within a Developmental and Multidisciplinary Perspective. The Development of Criminal and Antisocial Behavior / Eds. J. Morizot, L. Kazemian. Springer, Cham, 2015. P. 1–6. URL : https://doi.org/10.1007/978-3-319-08720-7_1.
11. Schaefer S., Erickson G. Context matters: juvenile correctional confinement and psychosocial development. Journal of Criminal Psychology. 2019. Vol. 9, № 1. Р. 44–59. URL : https://doi.org/10.1108/JCP-09-2018-0041.
Опубліковано
2021-04-27
Розділ
РОЗДІЛ III. ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ