АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ТРЕНІНГОВОЇ ПРОГРАМИ З РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ФАХІВЦІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ

  • Я. І. Дубяга Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України
Ключові слова: емоційний інтелект, тренінгові програми, формувальний експеримент, експериментальна та контрольна групи, фахівці державної служби зайнятості

Анотація

Професійна діяльність фахівців державної служби зайнятості України характеризується інтенсивністю міжособистісної взаємодії з клієнтами служби. Ефективна міжособистісна взаємодія вимагає від фахівця розвинених когнітивних здібностей щодо розпізнання емоційних переживань клієнта, вміння управляти власним емоційним станом та впливати на емоційний стан клієнта. Все це вказує на необхідність розвитку емоційного інтелекту фахівців служби зайнятості насамперед завдяки тренінговому впливу. Метою статті є аналіз результатів упровадження тренінгової програми з розвитку емоційного інтелекту фахівців державної служби зайнятості України. Для реалізації поставленої мети використано методику визначення рівня емоційного інтелекту Н. Холла, а також математично-статистичні методи обробки та аналізу результатів експериментального дослідження: непараметричний U-критерій Манна-Уітні для порівняння двох незалежних вибірок, непараметричний критерій Т-Вілкоксона для порівняння залежних вибірок та непараметричний критерій х² для порівняння результатів формувального експерименту в експериментальній та контрольній групах. Впровадження тренінгової програми з розвитку емоційного інтелекту, що спрямована на забезпечення узгодженого та комплексного характеру формувального впливу на підвищення рівня емоційного інтелекту фахівців ДСЗУ, було реалізовано у формі групового експерименту методом паралельних груп – експериментальної та контрольної. В експериментальній групі після проведення тренінгу спостерігається підвищення високого рівня та зниження низького рівня загального та всіх показників емоційного інтелекту, тоді як у контрольній групі спостерігається тенденція до зниження високого рівня за всіма показниками емоційного інтелекту. Результати дослідження дали змогу зробити висновки про те, що результати експериментальної групи підтверджують ефективність упровадження тренінгової програми з розвитку емоційного інтелекту фахівців ДСЗУ, який виступає важливим чинником професіоналізму у сфері діяльності «людина-людина».

Посилання

1. Hochschild A.R. The Managed Heart: Commercialization of Human Feeling. Berkeley : University of California Press, 2003. 328 p.
2. Практичний порадник для фахівців державної служби зайнятості у роботі з клієнтами в умовах загрозливої епідеміологічної ситуації в Україні: соціально-психологічний аспект : науково-практичне видання / за заг. ред. Г.А. Пріба ; колектив авторів. Київ : ІПК ДСЗУ, 2020. 30 с.
3. Ткалич М.Г. Психологія гендерної взаємодії персоналу організацій : монографія. Київ–Запоріжжя : ЗНУ, 2015. 315 с.
4. Тренінг у професійній самореалізації державних службовців : зб. матеріалів / за заг. ред. Ю.П. Сурміна, Р.А. Науменко. Київ : НАДУ, 2013. 132 с.
5. Сергиенко Е.А., Ветрова И.И. Тест Дж. Мэйера, П. Сэловея и Д. Карузо «Эмоциональный интеллект» (MSCEIT V. 2.0) : Руководство. Москва : Изд-во «Институт психологи РАН», 2010. 176 с.
6. Носенко Е.Л., Коврига Н.В. Емоційний інтелект : концептуалізація феномену, основні функції : монографія. Київ, 2003. 158 с.
7. Бреус Ю. Роль емоційного інтелекту в професійній діяльності керівника закладу середньої освіти : навчальний посібник. Київ : ДП «НВЦ «Пріоритети», 2016. 36 с.
8. Дерев’янко С.П. Феноменологія емоційного інтелекту : навчально-методичний посібник. Чернігів : Десна–Поліграф, 2016. 312 с.
9. Матійків І.М. Тренінг емоційної компетентності : навч.-метод. посібник. Київ : Педагогічна думка, 2012. 112 с.
10. Психологічний інструментарій для фахівців служби зайнятості: методичні рекомендації / за заг. ред. Г.А. Пріба ; автори-упорядники : В.Р. Дорожкін та ін. Київ : ІПК ДСЗУ, 2019. 152 с.
11. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури. Київ : Наукова думка, 1998. 216 с.
12. Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. Москва : Изд-во Института Психотерапии, 2002. 490 с.
13. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологи. Санкт-Петербург : Речь, 2007. 350 с.
Опубліковано
2021-04-27
Розділ
РОЗДІЛ V. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ; ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ