ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ У БАТЬКІВ ДІТЕЙ ІЗ РОЗЛАДАМИ ПОВЕДІНКИ

Ключові слова: дитина, розлади поведінки, синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ), батьківське ставлення, синдром емоційного вигорання, батьківське вигорання, психологічна корекція, психологічна профілактика.

Анотація

Статтю присвячено теоретичному та емпіричному вивченню психологічних особливостей прояву емоційного вигорання у батьків дітей із розладами поведінки. Продемонстровано, що в психології обґрунтовано багато теорій, які пояснюють феномен емоційного вигорання з різних методологічних позицій. Аргументовано, що наявні наукові уявлення є недостатніми для чіткого розуміння психологічних корелятів емоційного вигорання у батьків дітей із розладами поведінки, що обмежує можливості врахування всіх важливих факторів у розробці психокорекційних та психопрофілактичних програм. Підтримано позицію вчених стосовно того, що симптоми емоційного вигорання вказують на наявність психічного перевантаження, яке призводить до дезінтеграції емоційної сфери особистості. Акцентовано увагу на тому, що емоційне вигорання має безпосередній зв’язок із психологічним стресом та виступає захисною реакцією на тривалі психічні навантаження у міжособистісних комунікаціях. Показано, що батьківське вигорання – це специфічний синдром, що виникає внаслідок тривалого впливу хронічного батьківського стресу та охоплює три виміри: сильне виснаження, пов’язане з батьківською роллю, емоційне віддалення від дітей і відчуття неефективності батьківської ролі. Зауважено, що проблема емоційного вигорання батьків потребує подальшого експериментального вивчення. Підкреслено практичну вагомість психологічного дослідження специфічних чинників емоційного вигорання у батьків дітей із таким порушенням поведінки, як «синдром дефіциту уваги з гіперактивністю». За результатами аналізу отриманих емпіричних даних доведено, що батьки, чиї діти мають розлади поведінки, перебувають у зоні ризику щодо емоційного вигорання. Виявлено, що значущі зв’язки з рівнем батьківського вигорання мають такі виміри батьківського ставлення, як «симбіоз» та «інфантилізація». Встановлено взаємозалежність між стилем «симбіоз» та «емоційне дистанціювання», що підтверджує важливість встановлення здорових психологічних кордонів з дитиною для попередження емоційного вигорання батьків. На підставі узагальнення результатів проведеного емпіричного дослідження зроблено висновок, що емоційне вигорання у батьків тісно пов’язане зі стилем батьківського ставлення до дитини. Наголошено на доцільності цілеспрямованого пошуку адекватних способів психологічного впливу на особистість дитини під час виникнення поведінкових проблем. Перспективою подальшого дослідження визначено пошук та обґрунтування ефективних методів психологічної профілактики емоційного вигорання у батьків дітей, що мають розлади поведінки.

Посилання

1. Кмить К., Попов Ю., Бочаров В., Яковлева О. Опросник для оценки структуры и выраженности эмоционального выгорания у матерей подростков, больных шизофренией. Обозрение психиатрии и медицинской психологии. 2018. № 4. С. 46–52. URL : https://doi.org/10.31363/2313-7053-2018-4-46-52
2. Сухіна І. Емоційне вигорання у батьків дітей з особливими освітніми потребами: реалії та шляхи подолання. Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. 2020. № 17. С. 221–235. URL: https://doi.org/10.36074/logos-19.03.2021.v3.44
3. Bayot M., Roskam I., Gallée L., Mikolajczak M. When emotional intelligence backfires: Interactions between intra- and interpersonal emotional competencies in the case of parental burnout. Journal of Individual Differences. 2020. № 42(1). P. 1–8. URL : https://doi.org/10.1027/1614-0001/a000324.
4. Gérain P., Zech E. Does informal care giving lead to parental burnout? Comparing parents having (or not) children with mental and physical issues. Frontiers in Psychology, 2018. № 9. P. 884. URL : https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.00884.
5. Mikolajczak M., Brianda M., Avalosse H., Roskam I. Consequences of parental burnout: Its specific effect on child neglect and violence. Child Abuse & Neglect. 2018. № 80. P. 134–145. URL: https://doi.org/10.1016/j.chiabu.2018.03.025.
6. Mikolajczak M., Raes M., Avalosse H., Roskam I. Exhausted parents: Sociodemographic, child-related, parent-related, parenting and family-functioning correlates of parental burnout. Journal of Child and Family Studies. 2018. № 27(2). P. 602–614. URL: https://doi.org/10.1007/s10826-017-0892-4.
7. Prikhidko A., Long, H., Wheaton M. The effect of concerns about COVID-19 on anxiety, stress, parental burnout, and emotion regulation: the role of susceptibility to digital emotion contagion. Frontiers in public health. 2020. № 8. P. 894. URL: https://doi.org/10.3389/fpubh.2020.567250.
8. Roskam I., Brianda M., Mikolajczak M. A step forward in the conceptualization and measurement of parental burnout: The Parental Burnout Assessment (PBA). Frontiers in psychology. 2018. № 9. P. 758. URL: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.00758.
9. Vigouroux S., Scola C. Differences in parental burnout: influence of demographic factors and personality of parents and children. Frontiers in psychology. 2018. № 9. P. 887. URL: https://doi.org/10.3389/ fpsyg.2018.00887.
10. Vigouroux S., Scola C., Raes M., Mikolajczak M., Roskam I. The big five personality traits and parental burnout: Protective and risk factors. Personality and Individual Differences. 2017. № 119. P. 216–219. URL: https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-01875372.
Опубліковано
2022-05-30