НАВИЧКИ УПРАВЛІННЯ ЕМОЦІЯМИ В КОНТЕКСТІ ТОЧНОСТІ МЕТАКОГНІТИВНОГО МОНІТОРИНГУ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СТУДЕНТІВ

Ключові слова: емоційний інтелект, ілюзія знання (ІЗ), ілюзія незнання (ІНЗ), навчальна діяльність, точність метакогнітивного моніторингу (ТММ), управління емоціями

Анотація

У статті описано особливості точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності у студентів у розрізі рівнів управління емоціями. Отримані результати продовжують розширювати проблемні аспекти дослідження чинників точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності у студентів закладів вищої освіти. Основними інструментами дослідження були методики визначення рівня емоційного інтелекту “MSCEIT V 2.0” та «ЕмІн», направлені на встановлення зв’язку між такими рівнями емоційного інтелекту, як управління емоціями, і точністю метакогнітивного моніторингу. Точність метакогнітивного моніторингу ми визначали як різницю між суб’єктивним оцінюванням правильності відтворення інформації та показниками фактичного відтворення. Ми враховували такі профілі метапізнавальної активності: «+ +» та «− −» – показники точності моніторингу, що свідчать про наявність метакогнітивного знання (ТММ); «− +» – показники недостатньої впевненості, або ілюзії незнання (ІНЗ), і «+ −» – показники надмірної впевненості, або ілюзії знання (ІЗ), що свідчать про відсутність метакогнітивного знання. Кореляційний аналіз показав кореляції середнього та високого рівнів між рівнями управління емоціями (“MSCEIT V 2.0”) і точністю метакогнітивного моніторингу у проспективних і ретроспективних судженнях упевненості у правильності виконання. На рівні тенденції, більш точними у своїх судженнях є студенти із середнім рівнем управління емоціями (“MSCEIT V 2.0”), тоді як найбільш точними у своїх метакогнітивних судженнях є студенти з дуже високим, високим, середнім і частково дуже низьким рівнями управління емоціями («ЕмІн»). Отже, результати аналізу, отримані в дослідженні, можуть відігравати важливу роль у процесі розуміння зв’язку між точністю метакогнітивного моніторингу та навчальною діяльністю студентів у розрізі рівнів управління емоціями. Перспективним напрямом дослідження емоційного інтелекту є вивчення особливостей впливу показників емоційної фасилітації мислення на точність метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності у здобувачів вищої освіти.

Посилання

1. Верітова О. Розвиток емоційного інтелекту майбутніх педагогів вищої школи у процесі магістерської підготовки : дис. … канд. пед. наук. Запоріжжя : Класичний приватний у-т, 2019. 235 с.
2. Гоулман Д. Емоційний інтелект / пер. з англ. С.-Л. Гумецької. Харків : Віват, 2019. 512 с.
3. Яцюк М. Емоційний інтелект особистості (на хвилі Нової української школи) : навчально-методичний посібник. Вінниця : Діло, 2019. 105 с.
4. The role of meta-cognitive processes in emotional intelligence / P. Briñol et al. Psicothema. 2006. Vol. 18. P. 26–33.
5. Goleman D. Emotional intelligence. Why it can matter more than IQ. Bantam Books, 1995. 661 p.
6. Models of emotional intelligence / J.D. Mayer et al. Handbook of Intelligence / R. Sternberg (Ed.). Cambridge, UK : Cambridge University Press, 2000. P. 396–420.
7. The ability model of emotional intelligence: Principles and updates / J. D. Mayer et al. Emotion Review. 2016. Vol. 8. P. 1–11.
Опубліковано
2022-12-27