МОРАЛЬНЕ ВІДЧУЖЕННЯ ЯК МАРКЕР ГОТОВНОСТІ ДО КОРУПЦІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ

Ключові слова: корупція, виправдання, моральне відчуження, поліцейські, професійна діяльність

Анотація

Загальний механізм та складники відчуження моральної відповідальності виступають як феномен, який конструюється в досвіді корупціонера та захищає його самооцінку через незастосування до себе внутрішніх моральних санкцій в умовах протиставлення власної поведінки загальноприйнятим моральним нормам. Мета роботи – визначити специфіку відчуження моральної відповідальності поліцейських як маркера готовності до корупційної поведінки на різних етапах професійної діяльності. Емпіричну базу дослідження становлять працівники поліції, які були розподілені на дві групи: до першої групи ввійшли особи зі стажем професійної діяльності від 5 до 10 років, інша група складалась із курсантів – поліцейських першого – другого років служби. Вивчення варіантів проявів відчуження моральної відповідальності в поліцейських показало, що за шкалами «Зміщення відповідальності» та «Дегуманізація» показники в першій групі вірогідно перевищують показники за означеними шкалами, отримані у другій групі, що відбиває більшу схильність представників першої групи знаходити пояснення своєї поведінки в соціальному тиску, який здійснюють особи, наділені владними повноваженнями або більш авторитетні, що дозволяє суб’єкту мінімізувати власну ініціативу у здійсненні неетичних учинків; більш виражену зорієнтованість респондентів цієї групи на сприйняття об’єктів своєї неетичної поведінки як таких, що втратили позитивні людські якості, щоби вивести їх поза межі суб’єктивного виміру гуманності. Друга група відрізняється від першої вірогідно більшими показниками за шкалою «Атрибуція провини», що виступає свідоцтвом більш істотної тенденції в разі здійснення суб’єктом неетичних учинків вказувати на «провокуючу» ситуацію, у якій, через незалежні від нього обставини, він буде змушений повести себе певним чином у відповідь на «провокацію» об’єкта неетичної поведінки. Відчуження моральної відповідальності виступає важливим психологічним конструктом, застосування якого до опису та пояснення такого соціально-правового явища, як корупція, є продуктивним і корисним щодо прогнозування корупційної поведінки.

Посилання

1. Abbink K., Wu K. Reward self-reporting to deter corruption: An experiment on mitigating collusive bribery. Journal of Economic Behavior & Organization. 2017. № 133. P. 256–272. DOI: 10.1016/j.jebo.2016.09.013
2. The psychology of corruption: the role of the counterfeit self, entity self-theory, and outcomebased ethical mindset / J. Abraham. Journal of Psychological and Educational Research. 2018. № 26(2). P. 7–32.
3. Agbo A., Iwundu E. Corruption as a propensity: Personality and motivational determinants among Nigerians. The Journal of Psychology: Interdisciplinary and Applied. 2016. № 150 (4). P. 502–526. DOI: 10.1080/00223980.2015.1107523
4. Bandura A. Selective moral disengagement in the exercise of moral agency. Journal of moral education. 2002. Vol. 31. № 2. P. 101–119.
5. Bandura A. Moral Disengagement: How People Do Harm and Live With Themselves. New York : Worth Publishers, 2016. 446 p.
6. Mechanisms of moral disengagement in the exercise of moral agency / A. Bandura et al. Journal of Personality and Social Psychology. 1996. Vol. 71. № 2. P. 364–374.
7. Bruised badges: The moral risks of police work and a call for officer wellness / D.M. Blumberg et al. International Journal of Emergency Mental Health and Human Resilience. 2018. Vol. 20. Р. 1–14. DOI: 10.4172/1522-4821.1000394
8. Kohlberg L. The Psychology of Moral Development: The Nature and Validity of Moral Stages. Essays on Moral Development / ed. by L. Kohlberg. Vol. 2 : The Philosophy of Moral Development. San Francisco : Harper & Row Publishers, 1984. 768 p.
9. McAlister A.L. Moral Disengagement: Measurement and Modification. Journal of Peace Research. 2001. Vol. 38. № 1. P. 87–99. DOI: 10.1177/0022343301038001005
10. Moore C. Moral disengagement. Current Opinion in Psychology. 2015. Vol. 6. P. 199–204.
11. Moore C. Moral disengagement in processes of organizational corruption. J. Bus. Ethics. 2008. № 80. P. 129–139.
12. Why employees do bad things: Moral disengagement and unethical organizational behavior / C. Moore et al. Personnel Psychol. 2012. № 65. P. 1–48.
13. Moral Disengagement at Work : A Review and Research Agenda / A. Newman et al. Journal of Business Ethics. 2020. Vol. 167. № 3. P. 535–570. DOI: 10.1007/s10551-019-04173-0
14. Prameswari А., Budiarto Y. Mechanisms of Moral Disengagement in Police Unethical Behaviour. The Asian Conference on Education 2015 “Education, Power and Empowerment: Transcending Boundaries” : Official Conference Proceedings, Kobe, Japan, October 21 – October 25, 2015. The International Academic Forum. 2016. Р. 67–73. URL: http://papers.iafor.org/wp-content/uploads/conference-proceedings/ACE/ACE2015_proceedings.pdf
15. Spector L. Ethical decision-making in law enforcement academy recruits: a quantitative study examining the relationship between self-reported moral disengagement scores, self-efficacy and five variables: doctoral thesis for the degree of doctor of education in the field of organizational leadership. Northeastern University Boston, Massachusetts, 2016. 154 p.
16. Sternberg R.J. When Good, Not So Good, and Downright Evil People Do Bad Things : A Review of Moral Disengagement. 2016. URL: http://www.apa.org/international/pi/2016/03/moral-disengagement.aspx
Опубліковано
2022-12-27