ЕМОЦІЇ ТА РЕЗИЛІЄНТНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ

Ключові слова: психоемоційні стани, емоції, резилієнтність, складні життєві обставини, життєві плани, горизонт планування, воєнний час

Анотація

Стаття присвячена аналізу результатів емпіричного дослідження емоційних станів та рівня резилієнтності особистості, яка перебуває у складних життєвих обставинах, а саме під час війни. Визначено теоретичні підходи до досліджень, проаналізовано останні дослідження емоцій, стійкості, життєстійкості та чинників, що їх можуть визначати. Обґрунтовано важливість дослідження емоційних станів та стійкості (резилієнтності) під час війни, яка розглядається як складна життєва ситуація. Підкреслено важливість здатності пережити ці складні життєві обставини, втримати хороший рівень життєстійкості, використовувати ефективні копінг-стратегії та бути резилієнтним, що в майбутньому дасть хороший поштовх до посттравматичного зростання. У статті подано аналіз результатів емпіричного вивчення психоемоційних станів та резилієнтності особистості (n=700). Визначено, що психоемоційні стани мешканців України тяжіють до негативного полюса, хоча дисбаланс емоцій між позитивними та негативними є незначним. Планування життя (горизонт планування) звужено у більшості респондентів, майже половина планує своє життя або на дуже обмежений період, або не планує взагалі. Відповідно до результатів резилієнтність перебуває на досить високому рівні як для другого року війни, що також може підтверджувати дані досліджень, які показують зростання стійкості через складні життєві ситуації, пережиту травму і є ознакою посттравматичного зростання. Вікові показники по всіх категоріях питань не показують суттєвих відмінностей, при цьому знайдені окремі ґендерні відмінності в психоемоційних станах і в рівні резилієнтності. Визначені умови підвищення резилієнтності. Підкреслено необхідність подальшого дослідження психоемоційних станів та резилієнтності у динаміці із залученням більшої кількості змінних.

Посилання

1. Лазос Г.П. Резильєнтність: концептуалізація понять, огляд сучасних досліджень. Актуальні проблеми психології. Том 3: Консультативна психологія і психотерапія. Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2018. Вип. 14. С. 26–64.
2. Платформа для досліджень «Рейтинг Онлайн». URL: https://rating.online/.
3. Саутвік С.М., Чарні Д.С. Резилієнтність: мистецтво долати найбільші виклики життя. Львів : Галицька Видавнича Спілка, 2022. 384 с.
4. Титаренко Т.М. Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації : монографія. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. 160 c.
5. Ткалич М.Г. Життєстійкість та психологічне виснаження під час війни: показники адаптації. Журнал сучасної психології: науковий журнал. Видавничий дім «Гельветика», 2022. № 4 (27). С. 71–76.
6. Andersen M., Lobel M. Predictors of health self-appraisal: what’s involved in feeling healthy? Basic Appl. Soc. Psychol. 1995. 16, p. 121–136.
7. Connor K.M., Davidson J.R. Development of a new resilience scale: the Connor-Davidson Resilience Scale. Depression and Anxiety. 2003. Р. 18–76.
8. Ryan R.M., Frederick C. On energy, personality, and health: Subjective vitality as a dynamic reflection of well-being. Journal of Personality. 1997. 65: 529–565.
9. Singh S. Subjective Vitality as a predictor of Psychological Well-being. International Journal of Social Sciences Review. 2018. 6(1), р. 76–80.
Опубліковано
2023-07-14