ПСИХОЛОГІЧНИЙ ДОБРОБУТ ШКОЛЯРА: КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ФЕНОМЕНА

Ключові слова: психологічний добробут, суб’єктивний добробут, гедоністична та евдемоністична концепція, соціально-психологічний добробут, школяр, реформа освіти

Анотація

Вивчення психологічного добробуту учнів ставить задачу побудови цілісної структури в розумінні феномена та уточнення його понятійного апарату, який носить неузгоджений характер та дискурсивне вираження в наукових дослідженнях. Проведений теоретичний аналіз зарубіжних та вітчизняних наукових джерел щодо психологічного добробуту особистості дозволив визначити його структурні компоненти шляхом узагальнення широкого діапазону змінних, операціоналізованих у гедоністичній та евдемонічній концепціях. Статтю присвячено концептуалізації і конструктивному відображенню добробуту школяра як феномена психологічної науки. У представленій науковій роботі подано концептуальну модель соціально-психологічного добробуту школяра. Обґрунтовано зміст об’єктивного (контекстуального) та суб’єктивного (психологічного) її компонентів. Об’єктивні виміри визначені матеріальними та нематеріальними показниками якості життєдіяльності учнів в умовах навчального середовища. Суб’єктивні виміри операціоналізовані психологічними показниками, які відображають індивідуальний, внутрішньоособистісний аспект добробуту школяра: задоволення психологічних потреб щодо особистісного розвитку, успішність соціального функціонування в освітньому середовищі, когнітивно-афективну оцінку умов здобуття освіти. Інтеграція концепції психологічного добробуту особистості в систему шкільного навчання шляхом розроблення та обґрунтування моделі соціально-психологічного добробуту школяра розкриває доступ до глибшого усвідомлення феномена науковою спільнотою, що сприятиме появі нових дослідницьких ініціатив у вивченні добробуту учнів у школі. Крім того, важливість даної теми підкреслимо прикладним значенням, оскільки забезпечення соціально-психологічного добробуту учнів є предметом взаємодії в системі «сім’я-школа», а її оптимізація є актуальною умовою підвищення ролі сім’ї щодо реформування освіти.

Посилання

1. Абрамюк О.О., Липецька А.С. Концептуальна структура феномена «суб’єктивне благополуччя» та особливості його вимірювання. Психологія: реальність і перспективи : Збірник наукових праць РДГУ. 2018. № 11. С. 10–17.
2. Бондаренко З.П. Вплив стосунків у колективі на особистісний розвиток молодших школярів. Молодий вчений. 2020. № 8.1 (84.1). С. 11–15.
3. Данильченко Т.В. Психологія суб’єктивного соціального благополуччя : дис. … д-ра психологічних наук : 19.00.05. Київ, 2018. 435 с.
4. Дзюбенко О.А. Соціально-психологічні умови адаптації молодших підлітків при переході до основної школи. Вісник післядипломної освіти : зб. наук. праць. 2011. № 5 (18). С. 229–236.
5. Єзерська Н.В. Психологічні чинники суб’єктивного благополуччя підлітків в умовах спеціалізованої школи-інтернату : дис. … кандидата психологічних наук : 19.00.07. Київ, 2018. 247 с.
6. Закон України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року №2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text (дата звернення: 19.07.2023).
7. Концепція «Нова українська школа». URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf (дата звернення: 09.07.2023).
8. Кудла В. Розвивальне освітнє середовище у початковій школі як фактор становлення успішної особистості. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020. № 70. Т. 2. С. 95–99.
9. Кушмирук Є.С. Дослідження психологічного благополуччя особистості молодшого шкільного віку. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. 2018. № 4. С. 107–111.
10. Липецька А.С. Особливості суб’єктивного добробуту переміщених осіб. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 3. Т. 1. С. 72–76.
11. Мешко Г. Емоційне благополуччя учнів у сучасній школі. Наукові записки. Серія : Педагогіка. 2007. № 4. С. 52–59.
12. Смолюк С.В. Організаційно-педагогічні умови становлення розвивального освітнього середовища в системі початкової освіти України (кінець ХХ – початок ХХI ст.) : дис. …кандидата педагогічних наук : 13.00.01. Луцьк, 2017. 277 с.
13. Четверик-Бурчак А.Г. Опис та адаптація опитувальника «шкала соціального благополуччя» К. Кіза. Вісник Харківського національного університету. Серія : «Психологія». 2014. № 1099. С. 28–33.
14. Diener E., Suh E. Measuring Quality of Life: Economic, Social, and subjective indicators. Social Indicators Research. 1997. 40 (1-2). Р. 189–216.
15. Keyes C.L. M. Social Well-Being. Social Psychology Quarterly. 1998. Vol.61, no. 2. P. 121–140.
16. Muller M. L. Social well-being: Investigating the relation of social aspects to optimal functioning in society : Bachelor thesis. Enschede : Universiteit Twente, 2012. 39 р.
17. Ryan R.M., Deci E.L. Self-determination theory. Encyclopedia of Quality of Life and Well-Being Research. 2022. P. 1–6.
18. Puce L., Okwen PM., Yuh MN. ets. Well-being and quality of life in people with disabilities practicing sports, athletes with disabilities, and para-athletes: Insights from a critical review of the literature. Frontstrs in Psychology. 2023. URL: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpsyg.2023.1071656/full (дата звернення: 01.07.2023).
19. Ryff C.D., Boylan J.M., Kirsch J.A. Eudaimonic and Hedonic Well-Being In: Measuring Well-Bein / Edited by: Matthew T. Lee, Laura D. Kubzansky, Tyler J. VanderWeele. Oxford University Press. 2021. 4. P. 92–135.
Опубліковано
2023-09-04