Довіра новинним медіа, національна ідентичність та громадянська активність опору серед підлітків

  • І.О. Бондаревська
  • В.О. Михайленко
Ключові слова: довіра; новинні медіа; громадянська активність опору; національна ідентичність; підлітки; всеукраїнський експеримент

Анотація

В статті представлені результати емпіричного дослідження довіри новинним медіа, громадянської активності опору і національної ідентичності підлітків у віці від 13 до 16 років (№ 1439). Досить високий відсоток респондентів, яким було складно відповісти на всі питання шкали громадянської активності, може свідчити про несформованість громадянської активності опору у підлітків. Більшість позитивних відповідей респондентів по всім питанням шкали національної ідентичності свідчить про високу вираженість національної ідентичності у підлітків. Більшість негативних відповідей на всі питання шкали довіри новинним медіа, а також високий відсоток респондентів, яким було важко відповісти на всі питання даної шкали, свідчить про низьку довіру новинним медіа. Кореляційний аналіз показав наявність позитивних кореляційних зв’язків між усіма питаннями як серед юнаків, так і серед дівчат (p ≤ 0,01). Тобто, чим вище рівень довіри новинним медіа серед підлітків в Україні, тим вище громадянська активність опору і тим вище вираженість національної ідентичності. Також, чим вище вираженість національної ідентичності, тим вище громадянська активність опору.

Посилання

1. Maksl A., Ashley S., Craft S., “Measuring News Media Literacy”, The National Association for Media Literacy Education’s Journal of Media Literacy Education, 6(3), pp. 29 – 45, 2015.
2. Metcalf K.N., “Post-conflict reconstruction of trust in the media”, in The Use of Force against Ukraine and International Law, S. Sayapin, E. Tsybulenko Eds. The Hague, The Netherlands, 2018, pp. 425 – 445.
3. Newman N., Fletcher R., Kalogeropoulos A., Levy D. A. L., Nielsen R. K., Reuters Institute Digital News Report 2017. Reuters Institute & University of Oxford, 2017.
4. Putnam R.D., Bowling Alone: The Collapse and Revival of American Community. New York: Simon & Schuster, 2000.
5. Rosenblum N.L., Membership and Morals, Princeton: Princeton University Press, 1998.
6. Stolle D., “Bowling together, bowling alone: The development of generalized trust in voluntary associations”, Political Psychology, 19, pp. 497 – 526, 1998.
7. Uslaner E.M., “Volunteering and social capital: How trust and religion shape civic participation in the United States”, in Social Capital and Participation in Everyday Life, P. Dekker, E.M. Uslaner Eds. London: Routledge, 2001, pp. 104 – 117.
8. Uslaner E.M., “Trust as a moral value”, in The Handbook of Social Capital, D. Castiglione, J.W. Van Deth & G. Wolleb Eds. Oxford University Press, 2008, pp. 101 – 121.
9. Warren M.E., “Deliberative democracy and authority”, American Political Science Review, 90, pp. 46 – 60, 1996.
10. Wallebaek D., Stelle P., “Participation and social capital formation: Norway in comparative perspective”, Scandinavian Political Studies, 26, pp. 67 – 91, 2003.
11. Wuthnow R., “Mobilizing civic engagement: The changing impact of religious involvement” in Civic Engagement in American Democracy, M. Fiorina, T. Skocpol Eds. Washington: Brookings Institution, 1999, pp. 331 – 363.
12. Zalewska A.M., Krzywosz-Rynkiewicz B., Psychologiczne portrety młodych obywateli. Warszawa: Wydawnictwo SWPS Academica, 2011.
Опубліковано
2019-05-30