ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ І САМОТНОСТІ У МОЛОДІ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Анотація

У статті досліджено психологічні чинники, що спричиняють соціальну ізоляцію та самотність серед молоді під час війни. Основну увагу приділено емпіричному дослідженню, яке включає різноманітні методи збору даних, такі як анкетування, тестування. Наведено результати дослідження, проведеного колективом авторів на базі Запорізького національного університету, у якому взяли участь 62 студенти віком 18–21 року. Досліджено внутрішні та зовнішні чинники соціальної ізоляції.Внутрішні чинники включають тривожність, депресивні прояви та низьку самооцінку, які загострюють почуття самотності. Зовнішні – охоплюють руйнування соціальної підтримки та втрату стосунків унаслідок війни.Виокремлено об’єктну самотність, що виникає через відсутність значущих зв’язків, та безоб’єктну, яка характеризується відчуженням навіть у соціальному середовищі.Приділено увагу розгляду питань об’єктної й безо’єктної самотності.Об’єктна самотність виникає за відсутності значущих стосунків, тоді як безоб’єктна самотність проявляється у відчуженні навіть тоді, коли людина перебуває у соціальному оточенні. Акцентовано на важливості не лише вивчення історій окремих осіб, а й загальних соціальних тенденцій, які можуть сприяти виникненню самотності.Підкреслено важливість розуміння цієї проблеми в контексті надання психосоціальної підтримки та створення програм, спрямованих на зменшення відчуття ізоляції та сприяння інтеграції молоді у соціум.Результати дослідження можуть бути корисними для психологів, соціальних працівників та інших фахівців, які працюють із молоддю, що постраждала від війни.