ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІДЧУТТЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКИХ ЖІНОК В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ

Анотація

У статті досліджено психологічні особливості відчуття якості життя українських жінок, що знаходяться на прифронтових територіях (мають або не мають дітей), і тих українських жінок, що були вимушені виїхати за кордон і знаходяться в умовах фізичної безпеки під час українсько-російської війни. Мета статті – надати психологічний аналіз суб’єктивного відчуття якості життя українських жінок в умовах російсько-української війни. Аналіз відчуття якості життя українських жінок в умовах повномасштабної тривалої війни було виконано на основі даних, отриманих за шкалою WHOQOL-BREF. Експериментальна частина дослідження полягала у проведенні опитування серед трьох груп жінок віком 25–35 років, які проживають у різних соціальних і безпекових контекстах під час війни. Загальна кількість учасниць – 92 особи. Опитування здійснювалося онлайн через Google Forms.Анкета включала стандартизовані психодіагностичні методики (оцінка якості життя за шкалою ВООЗ, шкала суб’єктивного стресу, шкала соціальної підтримки), а також відкриті питання для якісного аналізу психоемоційного стану респонденток. Результати свідчать про наявність суттєвих відмінностей у сприйнятті якості життя залежно від життєвого контексту респонденток. Так, українські жінки у прифронтових територіях (особливо з дітьми) демонструють найнижчий рівень якості життя та найвищий рівень стресу, депресії та тривожності. Це вказує на необхідність термінової психологічної підтримки цієї категорії населення. Жінки, що виїхали за кордон, знаходячись в умовах фізичної безпеки, стикаються зі значними труднощами адаптації, що проявляється у середньому рівні депресії та високому рівні стресу.Суттєвим чинником суб’єктивного відчуття якості життя також виявилися види та інтенсивність соціальної підтримки, що зумовлює необхідність розширення програм соціальної взаємодії та допомоги жінкам як в Україні, так і за кордоном. Результати підтверджують, що війна суттєво впливає на психоемоційний стан жінок незалежно від того, де вони перебувають. Однак характер цього впливу відрізняється залежно від умов проживання та рівня доступу до соціальної підтримки, що необхідно враховувати під час розроблення програм допомоги.