ГЕНДЕРНИЙ ВИМІР ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Анотація

Дослідження гендерних відмінностей у професійній діяльності в Україні виявило суттєві диспропорції, що впливають на професійну реалізацію обох статей. Аналіз показав, що гендерні відмінності проявляються у всіх аспектах трудової діяльності – від початкового вибору професії до кар’єрного просування, стилю керівництва, рівня оплати праці та впливу соціальних стереотипів. Жінки значно частіше вибирають традиційно «жіночі» сфери (освіта, медицина, соціальна робота), що зумовлено як внутрішніми упередженнями, так і зовнішніми соціальними бар’єрами.Чоловіки, своєю чергою, домінують у технічних галузях (інженерія, IT, будівництво), що підтверджує факт тривалої професійної сегрегації. Особливу увагу привертає проблема «скляної стелі»: жінки, незважаючи на високу кваліфікацію, стикаються з істотними перешкодами у кар’єрному зростанні, особливо на рівні топ-менеджменту. Гендерний розрив у заробітній платі, який у 2024 р. становив 18,6%, є одним із найбільш яскравих проявів нерівності. Цікавим винятком виступає медіасфера, де спостерігається відносний гендерний баланс (58% працівників та 51% керівників – жінки).Дослідження виявило глибоко вкорінені стереотипи: 60% опитаних молодих людей уважають професії гендерно специфічними. Це призводить до самовідтворення нерівності через механізми соціалізації.Для подолання цих проблем запропоновано комплекс стратегій, включаючи цілеспрямовану політику зменшення розриву в оплаті праці до 13,6% до 2030 р., програми підтримки жіночого лідерства та інформаційні кампанії з руйнування стереотипів.Окремо досліджено проблему професійного вигорання, яке має гендерно специфічні прояви: для жінок характерне подвійне навантаження (професійні та домашні обов’язки), тоді як чоловіки частіше страждають від тиску соціальних очікувань. Результати ґрунтуються на даних авторитетних джерел (Мінекономіки, UN Women, ПРООН) та включають аналіз динаміки змін за останні роки. Матеріали статті мають практичну цінність для розроблення кадрової політики, програм гендерної рівності та подальших наукових досліджень у галузі соціології праці.