ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ РІВНЯ РОЗВИТКУ ПРОЦЕСУ УХВАЛЕННЯ РІШЕНЬ У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
Анотація
У статті висвітлено результати емпіричного дослідження рівня розвитку процесу ухвалення рішень у юнацькому віці. Вивчення особливостей становлення досліджуваних здібностей і властивостей особистості залежно від віку дало можливість простежити специфіку динаміки їхнього розвитку. Установлено, що творчість, наполегливість і рішучість особистості мають стрибкоподібний характер формування. Найбільш виражене підвищення спостерігається в 19–20 років, що пояснюється новоутвореннями пізнього юнацького віку та переходом до якісно нового рівня самосвідомості й активності. Після цього зазначені властивості набувають або більш рівномірного поступального розвитку, або знову демонструють нерівномірний, стрибкоподібний характер (особливо це стосується наполегливості, яка є важливим компонентом особистісної зрілості). Установлено, що інші показники процесу ухвалення рішень відзначаються поступовим зростанням. Так, здатність формулювати мету й завдання діяльності, а також уміння адекватно сприймати й оцінювати проблемну ситуацію характеризуються лінійною динамікою розвитку в межах усього досліджуваного вікового періоду (17–23 роки). Це свідчить про поступове вдосконалення когнітивних механізмів, розширення досвіду та зміцнення навичок саморегуляції. Виявлено, що здатність порівнювати варіанти й визначати оптимальний рівень демонструє помітне зростання у 18 років, проте надалі залишається на відносно стабільному рівні, не виявляючи подальших тенденцій до підвищення. Отримано результати дослідження особливостей розвитку процесу ухвалення рішень у юнаків, які зафіксували «стрибок» у його розвитку в межах 19–20 років. Це підтвердило положення низки українських дослідників щодо новоутворень пізнього юнацького віку, які полягають у розширенні спектру рішень, які необхідно ухвалювати юнакам, підвищенні їхньої значущості та якісно новому змістовому наповненні. Охарактеризовано перспективи дослідження способів підвищення ефективності ухвалення рішень, які полягають у вивченні чинників ухвалення рішень і розробленні й апробації програм, які передбачають систематичний вплив, для нарощування фактичної бази результатів.
Посилання
2. Євдокімова О., Кобилко Н. Психодіагностичні матеріали. В допомогу психологу поліції. Частина 1 : метод. посіб. Харків : Факт, 2023. 136 с. URL: https://dspace.univd.edu.ua/items/8d036828-0813-4e21-96f4-51fbb205d466.
3. Короход Я. Д. Психологічні чинники прийняття рішень. Psychological journal. 2020. № 6. С. 164–172. URL: https://doi.org/10.31108/1.2020.6.3.16.
4. Новик Л. М., Маляр О. І. Провідні психологічні чинники розвитку суб’єктності в юнацькому віці. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. 2016. № 4(49). С. 170–177. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/12631.
5. Обискалов І. С. Методичний інструментарій дослідження процесів рефлексії та ухвалення рішень. Слобожанський науковий вісник. Серія «Психологія». 2024. № 1. С. 126–132. URL: https://doi.org/10.32782/psyspu/2024.1.22.
6. Помиткіна Л. В. Психологічні механізми переживання особистості у процесі прийняття стратегічних життєвих рішень. Проблеми сучасної психології : збірник наукових праць. 2016. № 31. С. 341–354. URL: https://journals.uran.ua/index.php/2227-6246/article/view/157889/157183.
7. Психологія прийняття рішень : навч.-метод. рек. / уклад. І. Р. Петровська. Львів : Львів. нац. ун-т ім. Ів. Франка, 2021. 42 с. URL: https://filos.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2014/12/Psykholohiiapryyniattia-rishennia_Metodychni_rekomendatsii_2021-2022_OPP_2019.pdf.
8. Психологу для роботи: діагностичні методики : збірник / уклад. : М. Лемак, В. Петрище. 2-ге вид. Ужгород : Вид-во Олександри Гаркуші, 2012. 616 с. URL: https://wp.nmc-pto.rv.ua/DOK/MZPsSl/Psyhologu_dla_roboty.pdf.
9. Сазанова О. В. Мотиваційні особливості процесу прийняття рішень. Проблеми сучасної психології : збірник наукових праць. 2017. № 35. С. 383–400. URL: http://zum.onu.edu.ua/index.php/2227-6246/article/download/157274/156524.
10. Санніков О. І. Когнiтивнi чинники прийняття рiшень особистiстю. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2020. № 3. С. 38–46. URL: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-3-5.
11. Степура Є. Деякі проблеми дослідження прийняття рішень. Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2015. Т. 11, № 15. С. 500–511. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/77242015.pdf.
12. Шевченко Н., Обискалов І. Змістовні компоненти процесу ухвалення рішень: поняття, психологічна структура та чинники. Psychological journal. 2023. Т. 9, № 4. С. 7–18. URL: https://doi.org/10.31108/1.2023.9.4.1.
13. Шевченко Н. Ф., Обискалов І. С. Зв’язок рефлексії та ухвалення рішень в осіб юнацького віку. Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2025. № 13. С. 260–279. URL: https://doi.org/10.32999/2663-970X/2025-13-11.
14. A cognitive modeling approach to strategy formation in dynamic decision making / S. Prezenski et al. Frontiers in psychology. 2017. № 8. P. 1–18. URL: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.01335.
15. Donovan S. J., Güss C. D., Naslund D. Improving dynamic decision making through training and selfreflection. Judgment and decision making. 2015. Vol. 10, № 4. P. 284–295. URL: https://doi.org/10.1017/s1930297500005118.
16. Osman M. The role of reward in dynamic decision making. Frontiers in neuroscience. 2012. Vol. 6. URL: https://doi.org/10.3389/fnins.2012.00035.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
ISSN 




